Вертлюг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вертлюг (рос. вертлюг; англ. swivel, shackle; нім. Drehzapfen; Wirbel; Drehkopf) — шарнірний пристрій для з'єднання частин механізмів, який дозволяє здійснювати їх відносні повороти. В., зокрема, запобігає обертанню прохідницької бадді під час підняття, підвішується між канатом та причіпним гаком. Деталь талевої системи, що з'єднує талеву систему з колоною труб, забезпечує можливість обертання колони труб, підвішеної на гаку, і прокачування через неї різних рідин під тиском. Застосовується також при кріпленні кінців комбайнового ланцюга, запобігаючи його обертанню.

[ред.] Різновиди

ВЕРТЛЮГ ПІДВОДНИЙ (рос. подводный вертлюг; англ. marine swivel; нім. Unterwasserdrehkopf) — пристосування, за допомогою якого свердловинний різальний інструмент закріплюється усередині обсадної колони під час бурових робіт на морі; він зафіксований і здатний виконувати свої функції незалежно від хвилювання моря.