Вестфальський мир 1648

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вестфа́льський мир 1648 — закінчив Тридцятирічну війну 1618—1648 рр. Підписаний у Мюнстері 24 жовтня 1648 р. Ще в 1638 Папа і данський король закликали до припинення війни. Два роки після цього ідею підтримав німецький рейхстаг, який зібрався вперше після тривалої перерви. 25 грудня 1641 відбулося підписання попереднього мирного договору, за яким імператор, що представляв також Іспанію, а з іншого боку Швеція і Франція заявили про свою готовність скликати у вестфальських містах Мюнстері і Оснабрюці конгрес для укладення загального миру. У Мюнстері велися переговори між Францією і імператором. У Осанбрюці — між імператором і Швецією.

Люта боротьба розгорнулася вже навколо питання про той, хто має право брати участь в роботі конгресу. Франції і Швеції вдалося подолати опір імператора і добитися запрошення князів імперії.

У результаті конгрес вийшов найбільш представницькою нарадою в історії Європи: на ньому були присутні делегації 140 суб'єктів імперії і 38 інших учасників. Імператор Фердинанд III Габсбург був готовий піти на великі територіальні поступки (більші, ніж довелося віддати у результаті), але Франція зажадала таких поступок, про які він спокатку навіть не думав.

Імператор повинен був відмовитися від підтримки Іспанії і не втручатися в справи Бургундії, яка формально була частиною імперії. Національні інтереси узяли верх над династичними. Імператор підписав всі умови фактично сепаратно, без іспанського кузена.

Укладений 24 жовтня 1648 року одночасно в Мюнстері і Оснабрюці мирний договір увійшов до історії під найменуванням Вестфальського.

Окремий договір, підписаний дещо раніше, припиняв війну між Іспанією і Нідернадами. Вони, а також Швейцарія, визнавалися незалежними державами. Неврегульованою залишилася тільки війна між Іспанією і Францією, яка продовжувалася до 1659.

За умовами миру, Франція отримала Південний Ельзас і лотарінгськие єпископство Мец, Туль і Верден, Швеція — острів Рюген, Західну Померанію і герцогство Бремен, плюс контрибуцію в 5 млн талерів. Саксонія — Лузацію, Бранденбург — Східну Померанію, архиепіськопство Магдебург і єпископство Мінден. Баварія — Верхній Пфальц, баварський герцог став курфюрстом.

[ред.] Література

• Поршнев Б. Ф. Тридцатилетняя война и вступление в неё Швеции и Московского государства. — М., 1976.
• Ивонина Л. И., Прокопьев А. Ю. Дипломатия Тридцатилетней войны. — Смоленск., 1996.
• Абрамсон М. Л., Гуревич А. Я., Колесницкий Н.Ф. История средних веков. — Москва., 1964.
• Шиллер И.К. История Тридцатилетней войны. Москва., 1948.