Баварія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Прапор землі | Герб землі |
|---|---|
 |
 |
| (детально) | (детально) |
| Основні дані | |
| Столиця: | Мюнхен |
| Площа: | 70 549,19 км² |
| Населення: | 12 439 000 (вересень 2004) |
| Густина населення: | 176 жителів/км² |
| Борги: | 2.732 € на жителя (2002) |
| Борги (всього): | 33,8 млрд. € (2002) |
| Безробітних: | |
| Поділ: | |
| ISO 3166-2: | DE-BY |
| Веб-сторінка: | www.bayern.de |
| Політика | |
| Міністр-президент: | Едмунд Штойбер |
| Положення | |
 |
|
Вільна держава Баварія (нім. Freistaat Bayern), федеральна земля на південному сході Німеччини у басейні Дунаю. За площею (70600 кв. км) Баварія є найбільщою землею ФРН; за чисельністю населення (2005: 12б48 млн.) займає друге місце після Північного Рейну-Вестфалії. Столицею землі є місто Мюнхен, інші великі міста - Нюрнберг, Ауґсбург, Вюрцбург, Реґенсбург. На півночі земля межує з землями Гессен, Тюрингія та Саксонія, на заході з Баден-Вюртемберґом. На сході з Чеською республікою, на сході та вівдні з Австрією, а також через Боденське озеро із Швейцарією.
Вільна держава Баварія володіє лісовими угіддями на території австрійської федеральної землі Зальцбурґ (Заальфорсте в окрузі Прінцґау), які хоч і знаходяться під опікою Баварського управління державних лісів, проте не є територіальними складовими ФРН, на їх територію поширюється суверенітет Австрійської республіки.
Територіально Баварію традиційно розділяють на три частини - Франкія, Швабія і Стара Баварія (Верхня і Нижня Баварія). Історичні етноси цих земель - шваби, франки та баварці - складають три коліна баварського народу, четверте коліно складають судетські німці, вигнані в післявоєнні роки з території Чехословаччини, опіку над якими Баварія перейняла в 1950 рр.
Релігія - 70% католики, 26% протестанти. Недавня історія - останній король Людвіг ІІІ відрікся від престолу в 1918, і Баварія оголосила себе республікою.
Зміст |
[ред.] Географія
[ред.] Ландшафт
Баварія знаходиться на півдні Німеччини і ландщафтно включає в себе:
- Баварські Альпи на півдні землі
- Альпійське передгір"я, яке простягається між течією Дунаю та трьома великими озерами Баварії
- гірські масиви на сході землі (Баварський ліс)
- плоскогір"я Швабського та Франкського альбу.
Найнижча точка землі по відношенню до рівня моря (107 м над рівнем моря) знаходиться в Калі-на-Майні (Нижня Франкія) на кордоні з земелею Гессен. Найвищою точкою Баварії і одночасно Німеччини є гора Цуґшпітце (2962 м. над рівнем моря) на півдні землі біля містечка Ґарміш-Партенкірхен.
[ред.] Внутрішні води
Найважливішою водною артерією Баварії є р. Дунай. Найбільшими притоками Дунаю, розглядаючи з заходу, є:
- праві: Іллєр (Iller), Лєх (Lech), Ізар (Isar) та Інн (Inn)
- ліві: Верніц (Wöhrnitz), Альтмюль (Altmühl), Нааб (Naab), Реґен (Regen).
Праві притоки беруть свій початок в Альпах, тому і є більш повноводними, ніж ліві. Інн в місті впадання в Дунай (м. Пассау на кордоні з Австрією) несе набагато більше води, ніж сам Дунай. Лєх місцями є теж більш повноводнішим, ніж Дунай.
[ред.] Клімат
Клімат переходить з відносно врівноваженого на північному заході в континентальний на сході. Температура нижче 0 С тримається протягом близько 100 днів. Вітри з заходу приносять близько 70 мм опадів, на північних схилах Альп - місцями до 180 мм.
[ред.] Історія
У 1-5 ст. теритоія сучасної Баварії на південь від Дунаю входила до складу Римської імперії, а землі на північ від ріки населяли вільні племена варварів-германців. В результаті Великого переселення народів і загибелі Західної Римської імперії римські провінції південніше Дунаю спустіли, і на них оселились германські племена баварів (або баюварів). Це була збірна назва для германців, що переселились з країни боїв - Богемії (сучасна Чехія), у перекладі з німецької - ті, що прийшли з Богемії. В 6-му ст. утворилось окреме герцогство баварів - Баварія на чолі з династією Агилольфінгів (6-8 ст.), яке визнавало себе васалом Франкських королів. Однак у 788 р. Карл Великий скинув з престолу останнього з Агілольфінгів Тассіло 3 і приєднав Баварію до імперії Каролінгів.
В результаті ослаблення влади Каролінгів у Східнофранкському королівстві наприкінці 9-го ст., в Німеччині почали відроджуватись окремі племінні герцогства, серед них - Баварія. Першим герцогом став Літпольд (889-907). Династія Літпольдингів правила у Баварії в 889-947 і 983-985 рр. Баварія була складовою частиною Німецького королівства, а тому нею часто-густо володіли безпосередньо королі з різних династій - Людольфінгів, Франконської, Саксонської. Крім того, у 10-12 ст. на престолі Баварії сиділи герцоги з династій Люксембургів, Бабенбергів, Вельфів тощо, поки у 1180 р. герцогська влада не перейшла до Віттельсбахів - родичів Літпольдингів. Віттельсбахи і правили до 1918 р., спочатку як герцоги, потім як курфюрсти (з 1623 р.), потім як королі (з 1805 р.).
УРЕ:
БАВАРІЯ —земля на Пд. ФРН. Площа 70,5 тис. км2. Нас. 9,3 мли. чол. (1958). Адм. центр — Мюнхен. Основну частину території Б. займає Баварське плоскогір'я, яке з Пд. обмежовують хребти Альп, зі Сх. — відроги Чеського масиву. У пн. та пн.-зх. частині плоскогір'я — Франконська Юра. Пересічна т-ра січня від 0 до —3°, липня від + 15 до +19°. Опадів 600—1400 мм на рік. По території Б. протікає Дунай і його прит. Іллер, Лех, Ізар, Інн. На Пн. — р. Майн (басейн Рейну). Ліси мішані, займають бл. 1/3 заг. площі Баварії.
[ред.] Історія
Територію Б. здавна заселяли племена кельтів. Завойована Римом, Б. входила до провінції Реції. В кін. 5 ст. на території Б. оселяється плем'я баварів. 6—8 ст. територія Б. ввіходила до складу Франкської держави. У 1180—1918 в Б. панувала династія Віттельсбахів, представники якої кілька разів обирались імператорами Німеччини. Під час Реформації територія Б. була оплотом католицької реакції. 1793 герцоги Б. взяли участь у війні проти революційної Франції, а пізніше виступили на боці Наполеона І. 1806 Б. перетворена на королівство. У австро-прусській війні король Б. підтримав Австрію. 1871 територія Б. увійшла до Німецької імперії. Листопадова бурж.-демокр. революція 1918 ліквідувала в Б. монархію. В квітні 1919 була проголошена Баварська Радянська Республіка. Перемога реакції в травні 1919 перетворила Б. на оплот фашистів, які 1923 зробили спробу путчу. Після поразки Німеччини 1945 Б. була включена до американської зони окупації. З 1949 ввіходить до складу ФРН.
[ред.] Державний устрій
[ред.] Конституція
Конституція Баварії з 1806 р. була першою серед німецьких держав. Сьогоднішня конституція Вільної держави Баварії (Verfassung des Freistaats Bayern) прийнята всенародним референдумом 1 грудня 1948 р. і вступила в силу 8 грудня того ж року.
Оскільки Баварська конституція вступила в дію раніше Основного Закону ФРН, її норми мали регулювати не тільки державний устрій але й всі ті суспільні і правові сфери, які раніше регулювала Веймарська конституція. Цей факт знайшов свлє відображення в чотирьох основних розділах - Устрій і завдяння держави, Основні права та обов"язки, Громадське життя та в комплексі норма, що ркгулюють господаоське життя та трудову діяльність.
З введенням в дію Основного Закону ФРН Баварська конституція втратила своє значення, оскільки велика частина її норма мають свої відповідники в Основному законі, а закріплений в ст. 31 німецької конституції принцип "федеральне право скасовує земельне право" ("Bundesrecht bricht Landesrecht") розповсюджується і на сферу конституційно-правових відносин.
Протягом перших 22 років до конституції Баварії не вносилося ніяких змін. найважливішими наступними поправками до конституції були пониження виборного віку в 1970 р., визначення "захисту природніх основ життя" ціллю держави в 1984 р. та впровадження референдому на комунальному рівні в 1995 р. Але найважливішими змінами до конституції Баварії стали нове регулювання каденцій виборних органнів землі та скасування Баварського сенату, підтверджені 8 лютого 1998 р. трьома референдумами.
[ред.] Законодавча влада
[ред.] Ландтаґ
Виборним представництвом народу Баварії та законодавчим органом землі є Баварський ландтаґ (Bayerischer Landtag). кількість мандатів палати складає 180. Обирається лантаґ на п"ять років за змішананою виборчою системою, яка комбінує вибори в мажоритарних округах та пропорційні вибори за партійними списками. Баварська система виборів має, однак, деякі особливості порівняно з виборами до представництв інших земель та Бундестаґу - федерального парламенту (тзв. "покращена пропорційна система").
По закінченню власної каденції Баварський ландатаґ може або саморозпуститися своїм власним рішенням, або бути розпущеним через референдум, що проводиться на вимогу не менше 1 млн. громадян Баварії, які мають право голосу.
До основних функцій ландтаґу відносяться схвалення законів та державного бюджету Баварії. Ландтаґ також вибирає міністра-президента Баварії (Bayerischer Ministerpräsident)та членів Баварського державного уряду (Bayerische Staatsregierung). Ландтаґ здійснює парламентський контроль за діяльність уряду за допомогою права запиту та питань до міністра-президента та інших членів уряду, а також через право створювати спеціальні слідчі комісії. Баварська конституція не передбачає можливості відставки уряду через парламентський вотум недовіри, але міністр-президент зобов"язанний подати у відставку, якщо між ним та парламентом, виходячи з наявних політичних умов, конструктивна співпраця не є можливою. У випадку якщо мініст-президент не подає у відставку, проти нього може бути направлене подання до Баварського конституційного суду (Bayerisches Verfassungsgericht). Крім того, до компетенції Баварського ландтаґу відноситься перевірка правильності результатів виборів та затвердження уповноваженого з захисту особистих даних громадян.
Баварський ландтаґ є тзв. "робочим парламентом", тобто основна робота відбувається в комітетах та комісіях, а не на пленарних засіданнях. На самому початку каденції парламент вибирає свою президію та раду старійшин.
[ред.] Сенат
Баварський сенат (Bayerischer Senat) був до 2000 р. другою законодавчою палатою баварського парламенту. Тим самим Баварія була єдиною землею Німеччини, в якій існувала двопалатна парламентська система.
60 членів Баварського сентату обиралися соціальними, господарськими, суспільними та культурними об"єднаннями, а у випадку релігійних громад, призначалися на період у 6 років. Віковий ценз для сенатора становив 40 років. Кожне з об"єднань мало твердо визначену кількість мість в сенаті. Оскільки сенат, на відміну від ландтаґу, був прстійно діючим органом, то кожних два роки третина сенаторів переобиралась наново. Члени сенату не могли обіймати одночасно представницький мандат в ландтазі, але коритстувались майже такими ж самими правами як і депутати ландтаґу. Сенат виконував в законодавчому процесі функції консультативного органу і міг висловлювати свою експертну думку стосовно проектів законів, які виносилися на вирішення ландтаґу та своє непогодження з відповідними проектами. Для відхилення непогодження сенту з проектом закону в ландтазі необхідна була проста більшість голосів.
На консультативному референдумі "Дешевша держава без сенату" з ініціативи Екологічно-демократичної партії в липні 1997 р. було отримано необхідну кількість голосів (результат: 10,5%) і питання було винесено на загальний референдум. На загальному референдумі 8 лютого 1998 р. 69,2% жителів Баварії проголосували за скасування сенату як конституційного органу. За проект від Християнсько-соціального союзу, який пердбачав збереження сенату з видозміненим складом, проголосували 23,6%. Після перевірки референдуму на відповідність конституції Баварським конституційним судом Закон про скасування санату вступив в дію з 1 січня 2000 р.
[ред.] Виконавча влада
[ред.] Уряд
На чолі виконовчої влади в Баварії стоїть Баварський державний уряд (Bayerische Staatsregierung), що складається з міністра-президента та до 17 державних міністрів і державних секретарів. З 1993 р. баварський уряд очолюю міністр-президент Едмунд Штойбер (ХСС).
Уряд обирається Баварським ландтаґом на щонайпізніше 22-гий день з дня першого засідання новообраного ландтаґу. Членом уряду може бути обраний кожен житель Баварії, якому виповнилося 18 років і який має право голосу. Конституція Баварії не передбачає вотому недовіри міністру-президенту та уряду в цілому, але водночас вона містить положення, яке зобов"язує міністра-президента подати у відставку, якщо, виходячи з наявних політичних умов, між ним та парламентом конструктивна співпраця не є можливою (ст. 44 ч. 3 Конституції). У випалку якщо міністр-президент не подає у відставку, проти нього відкривається провадження в Конституційному суді землі Баварії.
Міністр-президент здійснює керівництво роботою уряду, за погодженням з парламентом він призначає і звільняє свого заступника і інших членів уряду (державних міністрів та державних секретарів). Міністр-президент визначає за погодженням з ландтаґом сфери компетенції та відповідальності окремих міністрів, а також визначає для них особливі завдання. Міністру-президенту належить компетенція визначати напрямок політики уряду з окремих питань, він здійснює представництво землі Баварії у зовнішніх зносинах. У своїй діяльності міністр-президент несе пряму відповідальність перд Баварським ландтаґом. В окремо визначених випадках міністр-президент має право помилування.
Забезпечення виконання міністром-президентом та урядом іхніх конституційних повноважень здійснює Баварська державна канцелярія (Bayerische Staatskanzlei). До конституціних повноважень міністра-президента та державного уряду Баварії відносяться зокрема:
- виконання законів та постанов ландтаґу
- право законодавчої ініціативи
- призначення вищих посадових осіб державних міністерств та вищих органів державної адмінінстрації землі
- контроль за здійсненням державною адміністрацією її функцій
- контроль за здійсненням своїх функцій громадами, а також громадськмим організаціями та фондами
- впровадження надзвичайного стану у відповідності зі ст. 48 Баварської конституції. Це право щоправда омежене федеральними законами.
[ред.] Державна адміністрація
До державної адміністрації Баварії відносяться всі органи управління, які забезпечують виконання законів та постанов уряду на території землі. Cистема державної адміністрації Баварії включає в себе державні установи трьох рівнів. Очолюють її вищі органи державного управління, до яких належать державні міністерства (Staatsministerien), Баварська державна канцелярія (Bayerische Staatskanzlei) та Верховна рахункова палата (Oberszer Rechnungshof). Органи державного управління середнього рівня знаходяться між органами державного управління вищого рівня, яким вони підпорядковані, та органами державного управління нижнього рівня, щодо яких вони здійснюють функції нагляду і контролю. До органів державного управління середнього рівня відносяться, наприклад, адміністрації семи урядових округів (раєнцій), окружні президії поліції та вищі фінінсові дирекції. Органами державного управління нижнього рівня є підпорядковані органам державного управління середнього рівня управління та відомства - наприклад, управляння з будівництва доріг.
[ред.] Судова влада
[ред.] Конституційний суд
Баварський коституційний суд - найвища судова інстанція землі, яка вирішує питання державно-правового характеру. До складу конституційного суду входять 38 суддів, призначених Баварськми ландтаґом простою більшістю голосів. Судді виконують свої функції на громадських засадах (посада судді коституційного суду на є основною формою їх діяльності, як правило, більшість суддів є діючими професорами в сфері правничих наук). До повноважень суду належить вирішення наступних питань:
- позови проти члнев Баварського державного уряду та Баварського ландтаґу
- позбавлення певних груп виборців виборчих парв та перевірка результатів виборів
- контроль норм та розгляд конституційних скарг в рамках конституції Баварії
- вирішення спорів між конституційними органами землі.
Окрім того в рамках індивідуальної скарги існує можливість звернення окремих громадян до суду з приводу конституційності окремих законів, положень законів та інших актів органів державної влади. Особливість такого звернення в Баварії є те, що громадінин може звернутись до суду з такою скаргою навіть у випадку, якщо оскаржений закон, положення чи акт його особисто не стосуються.
[ред.] Суди інших юрисдикій
Окрім конституційної юрисдикції в Баварії існують ще суди п"ятьох інших юрисдикцій, прийнятих в Німеччині:
- суди загальної юрисдикції: 72 місцевих суди (Amtsgericht), 22 земельні суди (Landgericht), 3 вищі земельні суди (Oberlandesgericht). До 2006 р. в системі судів загальної юрисдикції існував ще Верховний земельний суд Баварії (Bayerisches Oberstes Landesgericht) . 30 червня 2006 р. його було розформовано, а його функції передано трьом вищим земельним судам.
- суди адміністративної юрисдикції: 6 адміністративних судів (Verwaltungsgericht) та Баварська судова палата з адміністративних справ (Bayerischer Verwaltungsgerichthof)
- суди фінансової юрисдикції: 2 фінансові суди (Finanzgericht)
- суди трудової юрисдикції: 11 судів з трудових справ (Arbeitsgericht), 2 земельні суди з трудових справ (Landesarbeitsgericht)
- суди соціальної юрисдикції: 7 судів з соціальних справ (Sozialgericht), та земельний суд з соціальних справ (Landessozialgericht)
[ред.] Вибори
[ред.] Політика
В Баварському ландтазі представлені насьогодні три партії. За результатами виборів 21 серпня 2003 р. мандати були розділені наступними чином:
- Християнсько-соціальний союз (Christlichsoziale Union) 124 мандати
- Соціал-демократична партія Німеччини (Sozialdemokratische Partei Deutschlands) 41 мандат
- Союз 90/Зелені (Bündnis 90/Die Grünen) 15 мандатів.
Розподіл мандатів відбувся на основі нвступних результатів виборів 2003:
- Християнсько-соціальний союз (Christlichsoziale Union) 60,7%
- Соціал-демократична партія Німеччини (Sozialdemokratische Partei Deutschlands) 19,7%
- Союз 90/Зелені (Bündnis 90/Die Grünen) 7,7%
- Вільні виборці (Freie Wähler) 4,0%
- Вільна демократична партія (Freie Demokratische Partei) 2,6%
- Республіканці (Republikaner) 2,2%
- Екологічно-демократична партія (Ökologisch-demokratische Partei) 2,0%
- Баварська партія (Bayernpartei) 0,8%
- інші 0,3%
Склад Баварського державного уряду
З 1962 р. ХСС постійно здобувала більшість на виборах до ландтаґу. Міністром-президентом Баварії з 17 липня 1993 р. є Едмунд Штойбер. 7 жовтня 2003 р. Едмунд Штойбер був знову обраний міністром-президентом землі, а 14 жовтня призначений ним кабінет був підтверджений ландтаґом.
На сьогоднішній час до складу Баварського державного уряду входять:
- Едмунд Штойбер, міністр-президент Вільної держави Баварії
- Ґюнтер Бекштайн, заступник міністра-президента і державний міністр внутрішніх справ
- Ебергард Зіннен, керівник державної канцелярії
- Емілія Мюллєр, державний міністр у справах федерації та ЕС
- Беате Мерк, державний міністр юстиції
- Томас Ґоппель, державний міністр науки, досліджень та культури
- Зіґфрід Шнайдер державний міністр шкільництва
- Курт Фальтгаузер, державний міністр фінансів
- Ервін Губер, державний міністр економіки, інфраструктури, транспорту та технологій
- Вернер Шнаппауф, державний мінінстр захисту навколишнього середовища, споживачів та здоров"я
- Йозеф Міллєр, державний мінінстр сільського та лісового господарства
- Кріста Штавенс, державний мінінстр праці, соцільних питань та у справах жінок і сім"ї
- Ґеорґ Шмід, державний секретар в МВС
- Карль Фреллєр, державний секретар в міністерстві шкільництва
- Ганс Шпітцнер, державний секретар в міністерстві економіки, інфраструктури, транспорту та технологій
- Оттмар Бернгард, державний секретар в міністерстві захисту навколишнього середовища, споживачів та здоров"я
- Юрґен Гайке, державний секретар в міністерстві праці, соцільних питань та у справах жінок і сім"ї
[ред.] Адміністративний устрій
Баварія має трьохрівневу структуру адміністративного устрою, яка включає в себе
- урядові (адміністративні) округи (або ще: раєнції від пол. rajencja) - нім.: Regierungsbezirke,
- повіти та міста на правах повіту (вільні міста) - нім.: Landkreise und kreisfreie Städte,
- громади - нім.: Gemeinden.
[ред.] Урядові (адміністративні) округи
Урядові округи (раєнції) є адміністративними органами, які становлять систему державної адміністрації землі і підпорядковуються безпосередньо земельному уряду. На чолі уряду округу стоїть президент округу (Regierungspräsident). Урядові округи об"єднують декілька повітів і міст на правах повіту, які в свою чергу об"єднують декілька громад. Уряди округів забезпечують здійснення безпосередньо на території округу завдань, що відносяться до компетенції земельного уряду та здійснюють його пердставництво в окрузі.
Баварія поділена на сім урядових округів
| Урядовий округ | центр | AGS | Скор. | Площа | Населення (вер. 2005) |
нас./км² | |
| Верхня Баварія | Oberbayern | Мюнхен | 091 | OB | 17.529,63 км² | 4.232.962 | 241 |
| Нижня Баварія | Niederbayern | Ландсгут | 092 | NB | 10.329,91 км² | 1.197.631 | 116 |
| Верхній Пфальц | Oberpfalz | Реґенсбурґ | 093 | Opf. | 9.691,03 км² | 1.090.318 | 113 |
| Верхня Франкія | Oberfranken | Байройт | 094 | Ofr. | 7.231,00 км² | 1.103.239 | 153 |
| середня Франкія | Mittelfranken | Ансбах | 095 | Mfr. | 7.244,85 км² | 1.708.841 | 236 |
| Нижня Франкія | Unterfranken | Вюрцбурґ | 096 | Ufr. | 8.530,99 км² | 1.342.308 | 157 |
| Швабія | Schwaben | Ауґсбурґ | 097 | Schw. | 9.992,03 км² | 1.789.698 | 179 |
| Баварія | Bayern | Мюнхен | 70.549,11 км² | 12.464.997 | 177 |
Територіям урядових округів, що становлять систему державної адміністрації, відповідають аналогічні округи (Bezirke) з такими ж назвами, які становлять третій рівень місцевого самоврядування над повітами (другий рівень) та громадами (перший рівень). Ці окуги мають своє виборне представництво (Bezirkstag), яке обирається кожні п"ять років. Округи, як і кожне самоврядне утворення, можуть мати сіій герб та прапор.
[ред.] Повіти та міста на правах повіту
Сім урядових округів Баварія діляться на 71 повіт та 25 міст на правах повіту
| 71 повіт Віольної держа: | ||
|
|
|
| 25 міст на правах повіту в Баварії: | ||
|
|
|
[ред.] Громади
Вільна держава Баварія складається з 2.056 політично самостійних громад (Gemeinde, Kommune) та 215 територій, зо не належать до громад (gemeindefreie Gebiete).
За типами громади розподіляються по наступному (стан на 1 жовтня 2004 р.)
- 25 міст на правах повіту (kreisfreie Städte)
- 28 великих міст, що входять в склад повітів (große Kreisstädte)
- 262 інші міста (Städte)
- 383 тзв. маркти (Märkte)
- 1.358 інших громад (sonstige Gemeinden)
З 2.031 громад, що входять в склад повітів, 991 громада є членом одієї з 314 асоціацій громад, 1.040 є самостійними громадами. (стан на 1 січня 2005 р.)
[ред.] Найбільші міста
| Місто | Населення на 31. грудня 2000 |
Населення на 30. липня 2005 |
|---|---|---|
| Мюнхен | 1.210.223 | 1.254.300 |
| Нюрнберґ | 488.400 | 497.254 |
| Ауґсбурґ | 254.982 | 262.140 |
| Вюрцбурґ | 127.966 | 133.188 |
| Реґенсбурґ | 125.676 | 129.175 |
| Інгольштадт | 115.722 | 120.575 |
| Фюрт | 110.477 | 113.076 |
| Ерланґен | 100.778 | 102.745 |
| Байройт | 74.153 | 74.137 |
| Бамберґ | 69.036 | 69.934 |
| Ашаффенбурґ | 67.592 | 68.798 |
| Кемптен | 61.389 | 61.507 |
| Ландсгут | 58.746 | 60.825 |
| Розенгайм | 58.908 | 60.049 |
| Шванйфурт | 54.325 | 54.351 |
| Ной-Ульм | 50.188 | 51.461 |
| Пассау | 50.536 | 50.506 |
| Гоф | 50.741 | 48.982 |
[ред.] Господарство
Баварія вважається сьогодні економічно розвинутою і багатою землею ФРН. За декілька останніх десятиліть Баварія перетворилася з традиційної аграрної землі (на початку 50 рр. ХХ століття аграрний сектор давав четвертину валового продукту землі) на реґіон високо розвинутих технологій. „Laptop und Lederhose“ – „лептоп та шкіряні штани” – так тепер характеризують Баварію, натякаючи на короткі шкіряні штани, невід”ємну частину традиційного баварського строю, як свідчення вірності давнім селянським традиціям, та на лептоп як символ економічної міцності і інвестицій в технології майбутнього.
Найбільш економічно розвинутою частиною Баварії є агломерація навколо столиці землі Мюнхена. Тут пердставлені підприємства різних галузей: автобудування (BMW, MAN, Knorr-Bremse), сектора ІТ (Siemens, Infineon, Microsoft) медіа-концерни та видавництва (Premiere, Kabel Deutschland, Burda Verlag), оборонної промисловісті (EADS, Krauss-Maffei), сфери послуг та туристики (історичні пам”ятники, музеї, бірґартени, Октоберфест, конгреси та виставки). Іншими великими господарськими центрами на півдні Бавірії є міста Ауґсбурґ та Інґольштадт, а також "баварський хімічний трикутник" – концентрація великих хімічних підприємств на південному сході землі між озером Хімзее та річками Інн та Зальцах.
На півночі землі центральніим економічним реґіоном є агломерація навколо трьох міст – Нюрнберґа, Фюрта та Ерланґена. Окрім того дуже добре виглядає економічна ситуація в реґіоні між Ашаффенбурґом та Вюрцбурґом-Швайнфуртом на північному заході землі. Рівень безробіття тримається там, наприклад, нижче середнього по всій землі.
Деякі прикордонні реґіони землі, щоправда, є залежними від дотації з земельного бюджету. Причною того є з одного боку конкурентні переваги у сусідніх країнах (наприклад нижчий рівень заробітної плати та оподаткування), з іншого боку – слабо розвинута інфраструктура в цих реґіонах. Наочним прикладом тут є реґіон Баварського лісу на кордоні з Чехією, який за часів холодної війни мав надзвичайно низьку інвестиціїну привабливість через своє узбічне розташування в особливій прикордонній зоні (кордон з НДР та ЧСФР). Одночасно з падінням „залізної завіси” на кордоні з ЧСФР в 1990 р. та об”єднанням Німеччини було відмінено дотації для реґіонів, розтащованих в особливій прикордонній зоні, а інвестиційні умови в межуючій з цією частиною Баварії Чеській республіці, яка з 2004 р. є повноправним членом ЄС, часто виявляються більш привабливими для німецьких підприємств.
З огляду на розвиток туризму особливо привабливими є окрім столиці землі Мюнхена регіони навколо великих озер (Хімзее, Бодензее, Кьоніґзее) та туристичні райони в Альпах.
Рівень безробіття в липні 2006 р. складав 6,1 %. Індекс ВВП на душу населення, розрахованого за паритетом купівельної спроможності, складає 128,2 по відношенню до середньоєвропейського (ЄС-25: 100).
На території землі розташовані три атомні електростанції (), окрім того в Ґархінґу недалеко від Мюнхена знаходиться експерементально-дослідний реактор.
[ред.] Література
 |
Ця стаття/параграф не містить Картки або така картка є неадресованою. Ви можете доповнити її/його такою і заповнити її. (І вилучити даний шаблон). Шукайте відповідні шаблони тут у розділі карток |
