Герой
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГЕРО́Й (гр. Heros) — так називали напівбогів сивої давнини. Це ідеальні носії сили й богатирського духу, посередники між людьми та богами, добродійники грецького народу, засновники грецьких міст і держав, фундатори законного порядку. Історія не вбачає в г. ні історичних осіб, ні символів (абстрактних понять, що втілились у відповідні образи). Г. — ідеальні особистості, не підвладні випадковостям середовища й перетворені в пластично цілісні індивідуальності. Деякі г. — витвори фантазії, без історичного ґрунту. Такі, приміром, усі уявні засновники міст, родоначальники філ тощо. Інші, можливо, були історичними особами, проте в міфах вони до цілковитого невпізнання ідеалізовані народною фантазією, як, скажімо, більшість г. Троянської війни. Одні з г., мабуть, первісно були богами, але завдяки міфам їх перенесено, так би мовити, з неба на землю. В епосі г. називається майже кожна людина, що виділяється фізичною силою, розумом, хоробрістю й ін. Г. звуться передусім царі — басилевси й члени аристократичних родин, що пов’язували свій родовід з якимось богом. Гесіод перший називає покоління борців під Троєю й Фівами напівбогами. У Піндара г. вперше є об’єктом релігійного культу. Місцем поклоніння г. спочатку були їхні могили, але поступово культ деяких г. зростає, їм починають споруджувати вівтарі та храми. Таємнича доброчинна діяльність г. як місцевих духів, що, нібито, допомагає людям у критичні хвилини (наприклад, поява Тесея біля Марафона), оточила їх священним ореолом. Культ г. полягав у своєрідних жертвоприношеннях, відмінних від жертв богам. Це були офірування на честь померлих, що складалися з узливання на могилу г. меду, вина, олії й молока. Пізніше г. стали зватися навіть історичні особи (Гармодій, Брасід, Леонід та ін.). Часом поняття «г.» ототожнювалося з поняттям «блаженний». Культ г. вплинув на обожнювання елліністичних царів та римських імператорів.
У наш час г. називають видатних своїми здібностями й діяльністю людей, що виявляють відвагу й самовідданість у бою та праці, людей, які втілюють основні риси певної епохи.
