Горовиць Володимир Самійлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володи́мир Самí́йлович Го́ровиць (1 жовтня 1903 р., Київ - †5 листопада 1989 р.) — найвидатніший піаніст 20 століття, «король королей піанізму».

Народився в Києві, в родині відомого, авторитетного та заможнього київського інженера Самуїла Горовиця. Родина мешкала в Києві ще з 1850-х років. Підґрунтям заможного життя була діяльність діда піаніста — київського купця 1-ї гільдії Йоахима Горовиця — відомого в Києві мецената.

Перші кроки в музиці маленький Володимир зробив за допомогою матері — Софії Горовиць (Бодик), яка 8 років навчалася в Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Вацлавовича Пухальського, до якого в січні 1913 р. привела свого 10-річного сина Володимира.

За 7 років навчання - спочатку в училищі, а потім в консерваторії - Горовиць неодноразово виступав у так званих «публічних концертах», куди залучали лише найталановитіших учнів. В 1918 р. кілька місяців Горовиць був учнем піаніста Анет Єсипової, а в 1920 р. - став учнем легендарного Фелікса Блуменфельда.

1920 - закінчив консерваторію.

До 1925 р. концертував містами совєтської Росії (СРСР). Мав величезний успіх.

Разом зі скрипалем Натаном Мільштейном виступав в Москві, Петрограді з першокласними оркестрами.

З жовтня по січень 1924-1925 рр. дав біля 20 концертів у Ленінграді, де зіграв 155 творів.

В 1925 р. емігрує в Європу, де швидко завойовує популярність, як концертуючий піаніст.

З 1928 р. живе в США (1944 року отримав американське громадянство).

1933 - оженився з Вандою Тосканіні, донькою славетного диригента А.Тосканіні.

Практично все життя (з перервами в 1953-1965 та 1975-1981 рр.) В.Горовиць вів активну концертну діяльність.

Репертуар Горовиця надзвичайно широкий — від творів Д.Скарлатті до С.Прокоф'єва, значне місце в репертуарі займали також його авторські транскрипції популярних творів. Гра В.Горовиця відрізнялась блискучою віртуозністю та феноменальною технікою.

Взаємини В.Горовиця та радянської влади були трагічними. Після еміграції радянська влада неодноразово погрожує В.Горовицю, в 1930-х роках в концтаборах СРСР загинули брат і батько В. Горовиця. Горовиць відвідав СРСР лише 1986 року, після 61-річної перерви (з тріумфальним успіхом дав концерти в Москві та Ленінграді).

[ред.] Відзнаки і нагороди

В кінці життя В.Горовиць отримав найвищу американську нагороду — Медаль Свободи.

З 1962 по 1989 рр. отримав 24 премії «Гремі».

З 1995 р. в Києві періодично проводиться міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті В.Горовиця.

[ред.] Джерела

• [1]^(рос.)
• [2]^(рос.)
• конкурс пам'яті Горовиця
• Відеозаписи online^(англ.)
• Зильберман Ю, Смилянская Ю. Киевская симфония Владимира Горовица, К.,2002
• Зильберман Ю., Владимир Горовиц. Киевские годы, К.,2005