Гранітоґнейс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гранітоґнейс, Ґранітоґнейс (рос. гранитогнейс, англ. gneissoid granite, нім. Granitgneis m, Gneisgranit m) – сланцювата метаморфічна гірська порода, за мінералогічним складом тотожна з ґранітом. Текстура ґнейсоподібна. Структура - проміжна між ґранітом і ґнейсом.
Ряд дослідників вважають, що Ґ. - це ґраніти, що кристалізувалися в глибинних зонах земної кори при охолодженні магматичного розплаву в умовах направленого тиску або в процесі руху магми. Цим пояснюється паралельне оріє-нтування мінералів. Якщо ґраніт, зазнавши метаморфізму, не втратив ґранітної структури, його наз. оґнейсованим ґранітом. За мінеральним складом виділяють плагіоклазові, лужно-полевошпатові і двополевошпатові відміни Ґ.
Крім того, розрізняють нормальні і лужні Ґ. Поширені в Українському кристаліч. щиті, а також в інших докембрійських щитах (Балтійському, Алданському тощо).
Використовуються як облицювальний матеріал.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
