Гулак Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гулак Микола Іванович (1822 - 7 червня (26 травня) 1899 р., Гянджа, Азербайджан) - український вчений, громадський діяч, педагог, публіцист

Походив із дворянської родини Золотоніського повіту Полтавської губернії.

1843 - закінчив юридичний факультет Дерптського (Тартуського) університету.

1844 - здобув учений ступінь кандидата права.

1845-1847 - чиновник канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернатора.

В грудні 1845 р. —січні 1846 р. разом з М.Костомаровим та В.Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство.

18 березня 1847 р. заарештований і ув'язнений в Шліссельбурзькій фортеці, де перебував до 1850 р. Під час слідства тримався особливо мужньо, відмовившись давати свідчення і назвати будь-кого з учасників братства.

1850-1855 — перебував під наглядом поліції в Пермі.

З 1859 р. працював викладачем математики, природничих наук та історії у навчальних закладах Одеси, Керчі, Кутаїсі, Тбілісі.

Йому належать праці з історії, математики, філософії, юриспруденції, переклади з грузинської ("Витязь у барсовій шкурі" Шота Руставелі) й азербайджанської літератури.

1961 — його іменем названо вулицю в Києві

Роман Іваничук присвятив життю та діяльності М.Гулака свій історичний роман "Четвертий вимір" (1984).