ЕОМ "МИР-1"

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ЕОМ "МИР-1"

Електронна обчислювальна машина "МИР-1" (абревіатура рос. Машина для Инженерных Расчетов) - серійна ЕОМ для інженерних обчислень, створена в 1965 році Інститутом кібернетики академії наук України під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших в світі персональних ЕОМ. Випускалася серійно та призначалася для використання в учбових закладах, невеликих інженерних бюро та наукових відділах. Мала ряд унікальних властивостей, зокрема апаратно реалізовану машинну мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня та розвинуте математичне забезпечення.

[ред.] Основні технічні відомості

Система числення десяткова (двійково-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком та з плаваючою комою, тобто в стандартному форматі більшості алгоритмічних мов. Дії можуть виконуватися з числами довільної розрядності та довільного діапазону, обмеженого лише об'ємом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання - 50 мксек. Середня швидкодія - близько 1-2 тис. оп/с. Машина мала в комплекті електрифіковану друкарську машинку для вводу та виводу інформації зі швидкістю 7 знаків на секунду. Управління машиною було організовано за мікропрограмним принципом. Мікропрограмування дозволило істотно підняти семантичний рівень машинної мови та довести її до рівня мов програмування високого рівня. Фактично, за мікропрограмами виконувалась більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій, виконується попередня трансляція та інтерпретація вхідної програми. Мікрокоманди машини "МИР-1" 120-розрядні та записані на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло довільним чином змінювати характер застосування машини, склад арифметичних та логічних операцій, які вона може виконувати.

[ред.] Математичне забезпечення

В. М. Глушков з командою розробників "МИР-1"

В склад стандартного математичного забезпечення входили програми чисельних методів, лінійного програмування, розрахунку мережевих графіків, програми розв'язання систем звичайних диференціальних рівнянь, систем лінійних рівнянь до 24 порядку включно, відшукування коренів та власних значень, програми інтерполяції і апроксимації, декілька програм редагування, які дозволяють виводити графіки, таблиці та тексти.

[ред.] Вхідна мова

Алфавіт вхідної мови ЭОМ "Мир-1" складають великі російські та латинські літери, знаки операцій (+, -, х, /, інтеграл, =,<,>, квадратний корінь , сума, добуток), знаки виділення цілої й дробової частини числа, цифри, покажчик порядку числа, розділові знаки (дужки, крапка з комою, коми й т.д.). При введенні інформації в машину можна було користуватися стандартними позначеннями елементарних функцій (тригонометричних, зворотних тригонометричних, гіперболічних, логарифму та ін.). Російські слова "РАЗРЯДНОСТЬ", "ВЫЧИСЛИТЬ", "ЗАМЕНИТЬ", "ЕСЛИ", "ТО", "ИНАЧЕ", "ГРАФИК", "МАССИВ", "ЗАГОЛОВОК ТАБЛИЦЫ" та ін. використовувалися для опису обчислювального алгоритму й визначення форми вихідної інформації - вивести результат в рядок, форматі багатопозиційної таблиці, графіка й т.ін. Десяткові числа вводилися в машину в довільному написанні, наприклад, 374,3; 5x10-7; 3 та ін. Розрядність, з якої будуть вироблятися обчислення, вказувалася при формулюванні задачі. Передбачалась можливість роботи з цілими числами й масивами. Була возожнстьо редагування та налагодження раніше уведеної й працюючої програми. Режим "ЗАМЕНЯТЬ" дозволяв одну розрядність обчислень змінити на ішну, один виділений оператор - іншим, додавати оператори в програму, змінювати при деяких умовах опису основної програми і т. ін.

[ред.] Стекова організація

Вхідне завдання для машини, сформульоване на вхідній мові програмування, послідовно вводиться в запам'ятовуючий пристрій. Відбувається інтерпретація операторів, директив та виразів на внутришню мову машини з попереднім синтаксичним контролем, резервування пам'яті для структур даних та ін. Арифметичні операції виконуються у відповідному блоці, який має стекову організацію. Така структура дозволяє особливо ефективно вирішувати проблеми, пов'язані з управлінням пам'яттю для збереження проміжних результатів обчислень, організації викликів підпрограм, рекурсивних обчислень та ін. Такий же стековий принцип застосовується в машині МИР для інтерпретації арифметичних виразів.