Інтерполяція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Дане поняття має декілька значень, ця сторінка містить посилання на статті про кожне з них. Якщо Ви потрапили сюди за посиланням із іншої статті Вікіпедії, будь ласка, поверніться до неї та виправте посилання так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Інтерполяція (рос. интерполяция, англ. interpolation, нім. Interpolation f, Einschaltung f) –
1) У математиці - спосіб, за допомогою якого за таблицею, що містить де-які числові дані, можна знайти проміжні результати, яких нема безпосередньо в таблиці. Напр., визначення функції f(X) для аргументів X, які знаходяться між значення-ми X0(Xi)…Xn, за відомими значеннями f(Xi), де Xі = Xo, X1 ,…,Xn. Якщо X лежить зовні інтервалу (X0...Xn ), аналогічна процедура називається екстраполяцією. Найбільш простою є лінійна інтерполяція, при якій приріст функції вважають пропорційним приросту аргументу.
2) В геодезії та маркшейдерській справі І. використовують для визначення проміжних значень функцій за математичними таблицями, визначення проміжних значень показника за даними ізоліній на графіках ізопотужностей, ізогіпс та ін.
3) Загально - при написанні термінів - неавторські вставки слів, речень або чисел у тексті під час переписування, опрацювання руко-писів, при копіюванні географічних карт тощо.
3) В статистиці - спосіб матем. обґрунтування невідомих значень динамічного ряду явищ за допомогою відомих сусідніх членів ряду або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
