Еритрин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Еритрин | |
|---|---|
| [[Зображення:|250px]] | |
| Загальні відомості | |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна |
| Спайність | довершена в одному напрямі |
| Твердість за шкалою Мооса | 1,5—3,0 |
| Питома вага | 2,95—3,1 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
| Особливі характеристики | Крихкий |
Еритри́н, Еритрит (кобальтові квіти), (рос. эритрин, англ. erythrine, erythrite; нім. Erythrin n, Erythrit m) — мінерал класу арсенатів, водний арсенат кобальту шаруватої будови.
Склад: Cо3 [AsO4]2х8H2O. Містить ізоморфні домішки Са, Мn, Fe2+, іноді Zn, Ni, Cu. Склад у %: CоО — 37,54; As2O5 — 38,39; Н2O — 24,07.
Звичайний продукт вивітрювання арсенідів кобальту. Утворює тверді розчини з анабергітом.
Сингонія моноклінна. Ізоструктурний з вівіанітом. Прозорий. Блиск тьмяний.
Спайність довершена в одному напрямі.
Тв. 1,5—3,0. Густина 2,95—3,1. Крихкий.
Форми виділення: рожево-, фіолетово- або малиново-червоні землисті вицвіти, плівки і кірки безпосередньо на кобальтвмісних мінералах або поблизу них; також сферичні і ниркоподібні аґреґати, паралельно-жердинисті і радіально-променисті зростки, сплощені довгопризматичні або голчаті кристали у тонких тріщинах. Походження гіпергенне.
Утворюється у зоні окиснення за рахунок арсенідів і сульфоарсенідів кобальту.
Еритрин — пошукова ознака на кобальтові руди.
[ред.] Розрізняють
- еритрин залізистий (відміна еритрину, яка містить до 4 % FeO);
- еритрин кальціїстий (відміна еритрину· яка містить до 9,32 % СаО);
- еритрин цинковистий (відміна еритрину, яка містить до 8,5 % ZnO).
[ред.] Література
Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
