Ернесакс Густав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Густав Ернесакс ( *12 листопада 1908 Пенінгі, Гарьюмаа - 24 січня 1993, Таллінн) - естонський композитор, хоровий диригент. Відіграв виняткову роль у здійсненні Співочої революції в Естонії (1990). Пік творчості припав на 40-80-их роки ХХ століття.

[ред.] Творчість

Основу творчості Е. складають хорові пісні. Твір "Моя Вітчизная, моя любов" (Mu isamaa on minu arm) на слова Лідії Койдула став символом національного спротиву в роки окупації військами СРСР. Естонці вважають Е. ідеологом всенародних Співочих свят. За іронією долі, саме Е. є автором музики Гімну Естонської РСР, який виконувався в країні з 1945 по 1990 рік.

"Грандiознi за своїми масштабами Спiвочi свята вiдомi далеко за межами країни (Естонії). Серед тих, хто зробив значний внесок у розвиток хорового спiву - народний просвiтитель I.Янсен, "батько естонської духової музики" Д.О.Вiркхауз, диригенти I.Каппель, Т.Веттик, Г.Ернесакс", - повідомляє сайт Національної парламентської бібліотеки України.

[ред.] Зв'язки з Україною

1958 Е. відвідав місто Красноград Харківської області. Під його керівництвом тут виступав Державний академічний чоловічий хор Естонії.

Твір Е. "Гойдалка", поруч з композиціями Сібеліуса та Людіга, входить до репертуару львівського хору хлопчиків "Дударик". Очевидно, це результат участи хору в трьох фестивалях у Естонії.

Естонський чоловічий хор, створений Густавом Ернесаксом, порівнюють з Державною академічною чоловічою хоровою капелою України ім. Л. Ревуцького.