Кальцит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кальцит (рос. кальцит (известняковый шпат), англ. calcite, calc spar, нім. Kalzit m, Kalkspat m – мінерал, карбонат кальцію острівної будови, клас карбонатів.

Хiмічна формула СаСО₃. Склад у %: СаО – 56,03; СО₂ – 47,97.

Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Рb, Tr.

Сингонія тригональна.

Густина 2,71.

Твердість 2,75-3,50.

Переважно безбарвний або молочно-білий, зі скляним блиском.

Риса біла до сіруватої.

Злом раковистий.

Крихкий.

Кальцит – один з найбільш поширених на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових г.п. (хемогенних і біогенних).

Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід – кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів.

Міститься в лужних магматичних г.п., в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.

Кальцит – типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. По-ходження мiнералу можливе бiогенне, хiмiчне, гiдротермальне, метаморфiчне та магматичне. Може виділятися у виглядi зернистих, сталактитоподiбних, грудкуватих або землистих аґреґатiв.

Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію.

Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.

Вапняки, які складають кальцит, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і буд. матеріал, як флюс в металургії, ісла-ндський шпат – в оптиці.

Основнiй метод збагачення кальциту – флотація.

Розрізняють:

• кальцит-агат (шаруватий аґреґат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту); * кальцит атласний (шпат атласний);
• кальцит баріїстий (баритокальцит);
• кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
• кальцит димчастий (доломіт);
• кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
• кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
• кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe²⁺ заміщує Са у відношенні Fe:Са = 1:4,5);
• кальцит звичайний (кальцит);
• кальцит кобальтистий (відміна кальциту з о-ва Ельба, що містить до 2 % СоО);
• кальцит конкреційний (кальцит радіальноволокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
• кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
• кальцит магнезіальний (доломіт);
• кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
• кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
• кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
• кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
• кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
• кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
• кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга - суміш кальциту з родохрозитом);
• кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb:Ca = 1:8,5);
• кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO – 0,27÷0,47 % і ZnO – 0,66÷0,88 %);
• кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca – 55,55; S – 44,45);
• кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
• кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
• кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3