Капела бандуристів імені Тараса Шевченка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Ця стаття в процесі редагування на короткий час.
Будь ласка, не редагуйте та не змінюйте її, оскільки Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася недавно (кілька годин!), будь ласка приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначено до допомоги скорочення конфліктів редагування; будь ласка приберіть його між сесіями редагування, щоб дати іншим користувачам можливість поліпшити цю сторінку. |
Українська Капела Бандуристів ім. Т. Г. Шевченка в м. Детройт - (lang-en|The Ukrainian Bandurist Chorus)
- самодіяльна капела бандуристів яка була засновлена в Києві а з 1941 р. має свій осідок в Детройті, США.
Зміст |
[ред.] Історія
Деякі джерела вважають дату заснування Української капели бандуристів ім Т. Г. Шевченка 1918р. коли був створений Кобзарський Хор під керівництвом бандуриста В. Ємця. За те варто звернути увагу на те що прямий зв’язок від Кобзарського хору до Капели ім. Шевченка не існує. Кобзарський хор перестав існувати в 1919 р. а другої капели не було створено в Києві аж до 1923 р. Ця капела теж перестала існувати в 1934 р., а нова капела яка була сформовано в 1935 р була змобілізована в 1941 р. і теж перестала існувати.
[ред.] Передумови
«Кобзарський хор» був створений в серпні 1918 р. з 8 бандуристів. Перший концерт відбувся в театрі Бергоньє (сьогодні театр ім. Л. Українки) 3-го листопад, 1918 р. Ситуація в Києві була дуже не стабільною. Капела проіснувала аж до березня, 1919 р. Багато з учасників постраждали під час революційних подій, а інші емігрували на Захід.
«Київська капела бандуристів» була сформована в 1923 р. з 8 бандуристів з яких лише 2 попередньо грали в «Кобзарському хорі». В 30-их роках ці бандуристи зазнали репресії. Деякі були заарештовані. Інші пропали безвістей. В 1934 р. Київська та Полтавська капели перстали існувати в жовтні 1934 р. коли артисти не одержали зарплати 10 місяців.
В 1935 політичний клімат помінявся. Залишки Київської та Полтавських капел були зібрані та сфомовані в нову Об’єднану капелу бандуристів яка була сформована в травні 1935 р. Ця капела існувала аж до проголошення ІІ Світової Війни коли мобілізували її учасників в 1941 р.
[ред.] ІІ Світова війна
Під час Німецької окупації спроби були зроблені відновити діяльність Київської капели бандуристів. Група була зібрана під керівництвом колишнього копнцертмейстар капели Г. Назаренка і на весні 1941 р. почала знову концертувати. В цей час учасники каплеи звернулися до містради Києва і дістали дозвіл взяти патронат Т. Г. Шевченка. З приходом Г. Китастого, мистецьке керівництво було йому передано. Капела концертувала по Київшині та Волині.
В 1942 р. капела з 17 учасників виїхала в Німеччиніу на концертні гастолі. Замість обіцяних концертів капела попала в табір для Остаарбайтерівв Гамберзі. Після клопотання українських емігрантів в Німеччині капела була звільнена і почала виступати для Оста-арбайтерів. При кінці війни каплеа себе знайєлася в місті реґензберґ.
В пост-воєнному Німеччині Каплеа далі виступала. Щоби доповнити капелу було запрошено Володимира Божика та ряд професійних співаків. Капела бандуристів була перетворена на хор бандуристів де лише частина учасників грали на бандурі.
[ред.] США
In 1949 the Chorus emigrates as a collective to the United States settling in Detroit. Initially it toured North America attempting to retain its professional performing status. This however was not economically feasible without radically changing the repertoire and artistic direction of the group. The decision was made to not compromise the groups artistic integrity. As a result the Chorus had to change from a professional performing troupe to a semi-professional status, touring North America professionally for only a few weeks each year.
In 1958 the Chorus toured Europe giving concerts in Spain, France, Switzerland, Germany, Holland, Sweden, Denmark, Belgium and England. Despite the highly successful reviews the Chorus's performances the tour was not an economic success. As a result it was not able to return to a fully professional status. The Chorus was left in substantial debt and the conductors Volodymyr Bozhyk and Hryhory Kytasty left the group.
The debt was paid off almost single-handedly by the Chorus's manager Peter Honcharenko who also found new artistic directors and kept the Chorus intact as a viable performing ensemble.
The early 1960s saw a potential crisis in the artistic leadership of the group. This was overcome by the administrative genius of Peter Honcharenko who sought other conductors and saw to it that the group was able to survive this period finding a new purpose promoting Ukrainian music in the West.
In 1968 H. Kytasty returned to the artistic directorship of the Chorus. With new-found energy he enriched the repertoire of the ensemble with new compositions and arrangements and trained a new generation of bandurists. Each year the capella would release a record and go on tour to either the East coast or the West Coast of North America. In 1981 the Chorus tour Australia.
After the passing of H. Kytasty the Chorus direction is taken over by V. Kolesnyk, previously the director of the Kyiv Opera. Kolesnyk continued the legacy of H. Kytasty and elevated the chorus up to a new professional level. Under his directorship the Chorus toured Ukraine twice in 1991 and 1993.
O. Mahlay took over the conductorship of the Chorus in 1996. Under his directorship the chorus has toured Ukraine twice, and Europe and released numerous recordings.
[ред.] Диригенти та мистецькі керівники
- Григорій Назарeнко (1942)
- Г. Китастий (1942 -1948)
- В. Божик (1946-47) (1949-1958)
- Г. Китастий (1957 -1958)
- І. Китастий (1959)
- П. Потапенко (1959-62, 65
- Іван Задорожний (1961-62,65-66)
- Євген Цюра (1962-65, 67)
- Г. Китастий (1968-1983)
- В. Колесник (1984-96)
- О. Махлай (1996- )
[ред.] Література
- Козак, С. Тріумф Капели Бандуристів імені Тараса Шевченка // Літературна Україна – 11.VII.1991
- Колесник, В. Капела бандуристів ім. Т.Г.Шевченка // Музика, 1991 №5 - С.24-25
- Костюк, О. Сорок років з ім’ям великого кобзаря в серці // Вісті, №7, грудень 1963, Міннеаполіс, США - С.9-13
- Панасенко, Й. До історії розвитку Капели бандуристів ім. Т. Шевченка (1923-1963) // Вісті, №7, Грудень, 1963 - С.14-20
- Самчук, У. Живі струни Детройт, США, 1976 - 468с.
- Головащенко, М. Браво, бандуристи // Культура і життя, 15.VII.1991.
- Головащенко, М. З піснею і Україною в серці (Про запис творів Гната Хоткевича у виконанні Державною капели бандуристів України і капели бандуристів ім. Т. Шевченка) // Культура і життя, 1.II.1992.
- Гончаренко, П. Капеля Бандуристів перед концертом у Вашінґтоні // Новий Шлях, Торонто, Канада. № 42, 15.X.1988
