Катаїб
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катаїб (Ліванські фаланги, ЛФ) – ліванський політичний рух, створений в 1936 як напіввійськове молодіжне об'єднання маронітів. Засновник ЛФ Пьер Жмайель, як спортсмен брав участь в Берлінській олімпіаді 1936 і випробував вплив організаційних методів європейського фашизму. Фаланги швидко стали однією з найбільших політичних сил Лівану. Спочатку співробітничавши з французькими колоніальними властями, вони почали потім закликати до незалежності країни і в 1942 були заборонені. Після надання незалежності ЛФ були знов легалізовані і незабаром відновили тісні зв'язки з Францією.
«Катаїб» – права партія, що висунула девіз «Бог, вітчизна і сім'я». Фалангісти виступали за збереження конфесійної системи, в захист економіки вільного ринку і приватної ініціативи, проти комунізму. Згідно її доктрині, ліванська нація є не арабською, а фінікійської. Тому ЛФ категорично відкидали будь-яке зближення з арабськими країнами. Проголошуючи ідею нейтралітету Лівану, вони орієнтувалися на тісну співпрацю із західними країнами. Категорично виступали проти присутності палестинців в країні.
ЛФ мали свої ополчення, які неодноразово втручалися в озброєні зіткнення в Лівані. У 1958 в «Катаїб» налічувалося до 40 тис. членів. Після 1959 П.Жмайель неодноразово займав міністерський пост, партія добивалася успіху на парламентських виборах.
В ході громадянської війни ЛФ очолювали табір християнських партій – «Ліванський фронт». У партії перебували 65 тис. членів, а її військові формування налічували до 10 тис. бійців і стали основою «Ліванських сил», створених як об'єднання ополчень християнських партій. У 1982 лідер «Ліванських сил» Башир Жмайель (син П. Жмайеля) був за підтримкою Ізраїлю вибраний президентом Лівану. Після його вбивства пост президента зайняв його брат Амін Жмайель (1982–1988). Проте після смерті П.Жмайеля в 1984 партія стала розколюватися і поступово втратила свій вплив. Багато хто з її членів і прихильників покинув ряди «Катаїб» і приєднався до нових угрупувань – Ліванським силам, «Ваад», прихильникам генерала Ауна та ін.
Незадоволені сирійським впливом в Лівані і перерозподілом влади на користь мусульман, ЛФ бойкотували парламентські вибори в 1992. У 1996 фалангистським кандидатам не вдалося пройти до парламенту. Проте в 2000 в найвищий законодавчий орган були вибрані 3 члени «Катаїб», і керівництво перейшло до прихильників компромісу з Сирією.
