Копержинський Костянтин Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Костянти́н Олекса́ндрович Копержи́нський (23 жовтня (4 листопада) 1894, с. Глібів, тепер Новоушицького району Хмельницької області — 18 березня 1953, Ленінград, нині Санкт-Петербург, Росія) — український і російський літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф.

[ред.] Біографічні дані

1897 батька перевели до Кам’янця-Подільського. Закінчив 1913 Кам’янець-Подільську гімназію, 1918 історико-філологічний факультет Петроградського університету.

Працював у Кам’янці-Подільському в гімназії, інституті народної освіти (на початку 1923 звільнено).

Незаконно репресовано 1934. Посмертно реабілітовано.

[ред.] Література

• Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 560.
• Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. — Т. 3. — С. 1129—1130.
• Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 317.
• Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XІX–XX ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам’янець-Подільський, 1993. — С. 239.
• Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 36.
• Назаренко Євген. Кость Копержинський // Кам’янець-Подільський вісник. — 1997. — 27 вересня. — С. 7.
• Назаренко Є. Кость Копержинський // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. — Хмельницький: Доля, 1995. — С. 300—302.
• Назаренко Є. Свято Цецери в Миньківцях в оцінці Костя Копержинського // Моя газета +. — 2003. — 16 жовтня. — С. 4.