Куліші (Ємільчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Куліші

Область	Житомирська область
Район/міськрада
Рада	Ємільчинський район
Код КОАТУУ	1821783401
Основні дані
Засноване/перша згадка	1241 (перша згадка)
Населення	1137
Площа	3698 км²
Щільність населення	307.460 осіб/км²
Поштовий індекс	11243 Кулішівське відділення
Телефонний код	+380
Географічні координати	°′″N, °′″E
Водойма	Уборть
Адреса місцевої ради
11243, с. Куліші, вул. Шевченка, 25 (8-04149) 71-6-37

Куліші́ — Ємільчинський район

СЕЛУ — 760

Квітуча земля, росяна ї чиста.

Ти найдорожча в зорях, колосках,

Ніяка із тобою не зрівняється.

Багато є земель, та ти єдина в нас!

Невеличке село на Поліссі, з такого незвичайного назвою Куліші, стало нашого «маленькою» Батьківщиною, яка хранить історію рідного краю із сивої давнини до сьогоднішніх днів. Перші згадки при село з'явилися у 1241 році, коли наша поліська земля потерпала від нападів монголо-татар. Першими паселенцями були: селянин Кулеші його дружина Варвара та син Тимофій.

У дореформленні часи село належало поміщиці Анні Сансжишій. Незадовго перед реформою 1261 р. село пвреходить у вилодіння поміщикам: Струтинському. Видавському , Левицькому. До кінця століття село кілька разів переходило з рук в руки. Його господарями були: А. Гневчинський, А. К. Голубничий, Р. Е. Штейнгауер, П. С. Рихальський .

У селі Існувала церква в ім'я Покрови Пресв'ятої Богородиці при якій, у 1859 році, 14 грудня, було відкрито церковно-приходську школу. Її учнями стяли 20 хлопчиків . Наше село не обминули різні історічні події: що знаменували прихід нового століття . Від білогвардійців Куліші були звільнені влітку 1920 р. армією Будьонного. Зважаючи на збільшеня кількості учнів, школу, із старого приміщення у 1917 р. перенесено до маєтку пана Рудольфа Едуардовича Штейнгауера.

1921 р. — створено комітет незаможних селян. Головою був — Мартиненко Сидір, секретарем — Трохимчик Каленик.

Взимку 1930 р.- створено перший колгосп Червона нива — 27 чоловік. Вже до літа 1930 р. на території села було створено 4 колгоспи. У цьому році розпочалося будівництво нової "білої" школи. Під час колективізації у 1931 р. було розкуркулено 12 господарств заможних селян. Внаслідок голодомору і репресій 30х років було знищено значну частину населення села. З 1937 р. по 1950 р. на території села існувало 2 колгоспи: «Червона зірка», "ім. Шевченка".

Чорне крило війни не обминуло і наше село. На фронт за офіційними даними пішли 339 чол., 156 чол. не повернулися. На даний час в селі проживають 29 учасників бойових дій та 4 вдови. На примусові роботи до Німеччини було вивезено 217 юнаків і дівчат. 2 сіння 1944 року с. Куліші було звільнено від німецьких окупантів.

50-ті роки принесли багато змін у розвиток села: об'єднання двох колгоспів і утворення колгоспу їй. Шевченка, перехід на грошову оплату праці, збагачення колгоспу яке було обумовлено добросовісною працею селян. За трудові досягнення удостоєна великої державної нагороди "ОРДЕН ЛЕНІНА,,- Ільченко Марія Степанівна, Голяка Іван Прокопович, Дик Ольга Євгенівна. Мельник Ганна Омелянівна.

5 наших юнаків виконували інтернаціональний обов'язок в Афганістані 1979- І989 р ;р, Не лишилися осторонь великої екологічної катастрофи, спричипеної вибухом на ЧАЕС. Семеро добровольців ліквідовували її наслідки.

Весь український народ, а з ним і наше сало, радо зустріли звістку про незалежність України. За останні 50 раків село збагатилось новими архітектурними спорудами: будинок культури(1958 р.), школа (1980 р.). кафе Пролісок (1980 р.), медпункт (1986 р.), приміщення сільської ради (1988 р.). 2000 р. — розпочалося будівництво Церкви.

21-22 квітня 2001 рику на межі тисячоліть відбулась ЗУСТРІЧ ПОКОЛІННЬ в честь, якої встановлено меморіальну плиту і закладено парк «ПОЧАТОК ТИСЯЧОЛІТТЯ»

Який же ти милий, отчий краю, що даруєш дива, стелиш на собі шляхи з давнини в прийдешність! Хто ступить ними, той відчує істину Буття, пізнає життєву правду і віддасть їй почуття й силу рук, Що творите добро.

Є в світі забави немалі, цікава стежка кожна ...

Але до рідної землі збайдужітись не можна.

Мельник В.В.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.