Кінський часник черешковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд:	Capparales
Родина:	Хрестоцвіті (Cruciferae)
Рід:	Кінський часник (Аlliaria)
Вид:	Кінський часник черешковий

Кінський часник черешковий (Аlliaria petiolata) (M. B.) Cavara et Grande (Alliaria officinalis Andrz.) Місцеві назва - гулявник часниковий, підгачник, кропива дурна тощо. З родини хрестоцвітих - Cruciferae (Brassicaceae).

Дворічна трав'яниста рослина (30-100 см заввишки) з прямим малорозгалуженим стеблом. Стебло голе, з сизим нальотом, внизу волохато-волосисте. Листки чергові, цілісні, прикореневі листки більш-менш яйцеподібні, верхні - яйцеподібно-трикутні з короткими черешками, гострозубчасті, з майже клиноподібною основою. Квітки в китицеподібному верхівковому суцвітті, правильні, чотиричленні, оцвітина подвійна, роздільнопелюсткова. Чашолистки зелені, пелюстки білі (до 5 мм завдовжки), в півтора рази довші за чашечку Тичинок шість, дві з них короткі, маточка одна з одним стовпчиком, зав'язь верхня. Плід - чотиригранний стручок (до 40 мм завдовжки), на короткій товстій плодоніжці.

Росте кінський часник у листяних, рідше мішаних лісах, по чагарниках, переважно як бур'ян. Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні - травні. Поширений майже по всій Україні. Заготівля можлива майже в усіх областях. Запаси сировини значні.

[ред.] Практичне використання

Харчова, отруйна, вітамінозна, лікарська рослина.

Вживається в їжу як приправа замість часнику і як салат. Листки містять глюкозид синигрін, з якого утворюється гостра алілова олія, що має запах часнику. Насіння містить жирну й ефірну олії (до 30 %) з гострим присмаком, які інколи застосовують замість гірчиці. В листках містяться вітамін С (100-120 мг% ), провітамін А (10-12 мг%).

Рослина отруйна для тварин, особливо плоди і насіння (молоко кіз і корів при споживанні кінського часнику набуває часникового запаху і їдкого присмаку).

У народній медицині стебла з листками використовують при астмі, цинзі, проносах, а також зовнішньо для лікування наривів та опіків. Намочене й розтерте насіння замінює гірчичники.