Вікіпедія:Як читати таксономічну картку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Таксономічна картка — спеціальна таблиця, що використовується в статтях Вікіпедії, присвячених біологічним видам або іншим таксонам.
На зразку такої картки для качки Шилохвіста (праворуч) цифрами позначено ключові елементи:
1. Українська назва, або, в разі відсутності такої для даного таксону в українській мові, наукове ім'я.
2. Посилання на дану статтю, де можна ознайомитись із правилами формування картки.
3. Охоронний статус. Ця секція вказує охоронний статус виду згідно до класифікації Червоного Списку МСОП; фактично це означає вірогідність того, що вид буде існувати в довгостроковій перспективі. Для Шилохвіста на 2006 рік Червоним Списком МСОП встановлено категорію «малий ризик».
4. Фотографія (або, в разі неможливості отримання відповідного знімку — малюнок) представника виду, котрому присвячена стаття. У випадку, коли стаття присвячена таксону більш високого рангу, використовується фотографія будь-якого виду, що входить в даний таксон. При цьому бажано наводити фотографії видів, чий зовнішній вигляд є для таксону більш-менш типовим.
5. Біологічна класифікація. Це уніфікована схема, за якою в біології проводиться систематизація всіх існуючих та вимерлих живих істот. У Вікіпедії використовується класифікація таксону, яка є загальноприйнятою на даний момент часу. З огляду на те, що наукові дослідження безперервно відкривають додаткові риси організмів, які висвітлюють їхні еволюційні зв'язки, класифікація таксону може бути дискутабельною, та час від часу змінюватись. В цьому випадку в Вікіпедії намагаються використовувати найновішу, але загальноприйняту систему класифікації, не наводячі найостанніші зміни, що поки що не є усталеними в науковому середовищі.
6. Ранги таксонів. Зліва дається загальна українська назва, справа — назва таксону відповідного рангу, до котрого входить описуваний вид, українською та на латині. В той час, коли до одного виду належать споріднені особини, що можуть давати плодюче потомство, кілька споріднених видів входять до одного роду; кілька споріднених родів — до однієї родини, і так далі. Звичайно вказуються основні ранги класифікації (Царство, Тип, Клас, і т. д.), а проміжні (надклас — між типом і класом, підродина — між родиною і родом, і т.ін.) — в разі можливості.
7. Скорочена назва виду. Вона відтворює першу літеру назви роду, до якого належить вид, та видовий епітет.
8. Біномінальна назва. Вона відтворює загальноприйняту в науковому світі назву виду. У випадку опису виду біномінальна назва складається з назви роду та видового епітету (в статтях, де описуються таксони більш високого рангу, використовується їхня назва, що складається з одного слова). За науковими правилами, біномінальні назви підбираються таким чином, щоб жодні два організми не мали однакового ім'я; це означає, що назва Anas acuta може означати лише качку шилохвіста, і ніяку іншу істоту. Біномінальни назви (як і назви надвидових таксонів) пишуться латинню — це походить із традиції, усталеної у 18-му сторіччі, коли була сформована та почала розвиватись прийнята зараз систематика рослинного та тваринного світу. В разі відсутності в латині назви відповідного виду, використовуються латинизовані назви, що походять з інших мов. При цьому в Вікіпедії, на зразок наукових публікацій, назви видів та родів пишуться косим шрифтом. Перша літера назви роду — велика, перша літера видового епітету — завжди мала, навіть якщо цей епітет позначає назву місцевості, прізвище людини, і т.ін.
9. Автор назви. В цьому місці вказується перша особа, що опублікувала в науковій літературі назву даного виду з його науковим описом, або із посиланням на такий опис в іншому джерелі. У випадку шилохвіста це Карл Лінней. Саме Карл Лінней є єдиною людиною, посилання на яку в описі виду можна давати однією літерою («L»). Наприклад, ботанічна назва кокосової пальми — це Cocos nucifera L. У випадку, якщо вид пізніше було віднесено до іншого роду, аніж це зробив автор першого опису, ім'я автора береться в дужки.
10. Рік, в якому було опубліковано перший опис виду.
Кольорові вставки в класифікаційній таблиці репрезентують таксони найвищого рангу відповідно до наступною приналежності кольорів:
| Тварини | рожевий |
|---|---|
| Рослини | світло-зелений |
| Гриби | світло-голубий |
| Найпростіші | хакі |
| Еукаріоти | #e0d0b0 |
| Бактерії | світло-сірий |
| Археї | темно-сірий |
| Віруси | фіолетовий |
Наукова класифікація організмів є, по суті, науковою гіпотезою; з огляду на це вона може з часом змінюватись та вдосконалюватись. Зараз однакові номенклатурні правила застосовуються вченими для організмів, наіменування яких регулюється спільним кодом. На теперішній час таких кодів розроблено три: Міжнародний код ботанічної номенклатури (International Code of Botanical Nomenclature, ICBN) для рослин та грибів, Міжнародний код зоологічної номенклатури (International Code of Zoological Nomenclature, ICZN) для тварин, та Міжнародний код номенклатури бактерій (International Code of Nomenclature of Bacteria, ICNB) для бактерій, кожний с котрих застосовується виключно в свої групі живих істот.
При наіменуванні родів, аналогічно видам, вважається бажаним незастосування однакової назви для різних родів, але це правило не є обов'язковим. Так, птах Prunella modularis має однакову родову назву з рослиною Prunella vulgaris; род Liparis існує серед риб та серед орхідей.
Через динамічне дослідження еволюційних відносин такосномічна класифікація постійно змінюється, часто змінюються навіть самі правила та методи класифікації. Ці зміни не регулюються номенклатурними правилами, що тільки встановлюють правила вибора назв таксонів. Наприклад, разом з класичним підходом філогенетики, коли організми групувалися за допомогою фенетичних методів за своїми морфологічними ознаками, зараз використовується також і кладистичний підхід встановлення еволюційних відносин організмів з частим використанням молекулярної філогенетики. Незважаючи на широке використаня і доступність молекулярних методів, кожна класифікація представляє собою лише гіпотезу, більш або меньш доказану, через це різні джерела приводять різні дані щодо класифікації. Ця проблема частково вирішується створенням міжнародних баз даних, які містять інформацію з різних джерел, та постійно оновлюють та перевіряють її. Унизу таксономічній картки у розділі «Посилання» можуть вказуються бази даних, яки були джерелом при її створенні, наприклад часто використовуються бази даних NCBI, ITIS та ВікіВиди.
