Лукіан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЛУКІАН (Lucian, Λουκιάνος) (бл. 120 або 125 — після 180), грецький письменник, вільнодумець періоду занепаду античного світу. Родом із Самосати (Сирія). Спершу, приблизно до 150, займався відстороненою риторикою. Пізніше написав ряд творів, що відрізняються яскравою критичною і сатиричною спрямованістю. Лукіан виступав із сатирою на давньогрецьких богів і героїв, а також із критикою античної філософії, риторики й історіографії.
У творах: "Бесіди богів", "Бесіди в царстві мертвих", "Морські бесіди", "Зевс, якого викривають", "Зевс трагічний", "Прометей, або Кавказ" та ін. Лукіан зображував богів і героїв у сатиричному і комічному вигляді, дурними, тупими, жадібними, корисливими і незначними істотами. У "Геромотимі", "Меніппі", "Ікароменіппі" Лукіан, критикуючи різні філософські школи, виставляючи їхню взаємну суперечливість і ворожість, відобразив тим самим найглибшу кризу філософії свого часу. Деяким винятком для Лукіана є тільки кініки, в особі яких Лукіан прославляє опрощенство, відхід від цивілізації й інтерес до незаможного класу ("Бесіди в царстві мертвих").
Наприкінці свого творчого шляху Лукіан переходить на позиції філософського епікуреїзму. У "Зевсі трагічному" (розд. 19) висловлюються похвали на адресу епікурейського вчення про невтручання богів у життя людей, а в "Сновидінні, або Півні" (розд. 21-23) схвалюється епікурейська атараксія. У трактаті "Як слід писати історію" Лукіан висміював сучасниу йому історіографію, критикуючи літературний несмак і перекручення справжніх подій заради наслідування класичним історикам.
Лукіан виступав з критикою набираючого силу християнства, у послідовниках якого він бачив забитих марновірних людей і легковірних простаків, що перебувають під владою мандрівних шарлатанів і бузувірів ("Про кончину Перегріна"). У "Олександрі, або Лжепророку" Лукіан виступив проти усіляких видів марновірства, критикуючи їх раціоналістичної точки зору.
Енгельс називав Лукіана із Самосати Вольтером стародавнього світу.
Зміст |
[ред.] Твори
- Лукиан. Собр. соч., под ред. и с комментариями Б. Л. Богаевского, т. 1—2, М.—Л., 1935;
- Избранные атеистические произведения, ред. и вступ. статья А. Каждана, М., 1955
- Лукиан. Избранная проза. М., 1991.
[ред.] Посилання
[ред.] Література
- Апт С. К., Лукиан (Краткий очерк творчества), Уч. зап. Орехово-Зуевского пед. ин-та, т. 2, М., 1955, с. 1812-15;
- Peretti A., Luciano, un intellettuale greco contro Roma, Firenze, 1946;
- Нахов И. Лукиан из Самосаты // Лукиан. Избранная проза. М., 1991.
[ред.] Див. також
- Атеїзм
- Епікуреїзм