Лютеранство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лютера́нство — напрямок протестантизму, названий так на честь засновника — Мартіна Лютера.

Лютерани — одне із основних напрямів католицизму, що виникло підчас Реформації у XVI ст. в Німеччині на основі вчення М. Лютера (1483—1546). Відкидає папську владу, а єдиним авторитетом визнає Святе письмо — Біблію. Основна теза — виправдання тільки вірою, що дарується людині безпосередньо Богом, без посередництва церкви. Головну увагу лютерани приділяють не обрядам, а проповідям. На сьогодні налічується понад 70 млн. лютеран (Німеччина, Скандінавія, США та ін.). На території СРСР існували естонська і латвійська євангелістсько-лютеранські церкви, на чолі яких стоять єпископи, обрані самими віруючими.

В лютеранській церкві, зберігся єпископат, признається 2 таїнства: хрещення та причастя, в храмах нема ікон та розп'ять. Центральне місце в богослужінні займає проповідь.

[ред.] Лютеранство в Україні

Лютеранство – одна з традиційних протестантських течій в Україні, відоме зі середини XVІ ст. – на Волині, Галичині, Київщині, Поділлі, Побужжі. До цієї течії належали деякі представники української шляхти (Радзивіли). Обговорювалася можливість унії лютеран із православними. Проте внаслідок історичних процесів та діяльності чернечих католицьких орденів, зокрема, єзуїтів, дійшло до майже повного зникнення українських лютеранських громад.

Сьогодні в Україні лютеранство представлене трьома основними конфесіями: Українською Лютеранською Церквою, Німецькою Євангелічно-Лютеранською Церквою і Шведською Лютеранською Церквою.