Поділля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Краєвид з фортецею у Кам'янець-Подільську.

Поділля (Подільська земля) — історико-географічна область України, що займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і невеликі частини Івано-Франківської і Львівської областей.

На Поділлі люди жили з давніх давен. В 4—3 тисячоліттях до н.е. на цій території були поселення трипільської культури.

Первісним осередком майбутнього центру Поділля стала фортеця Кліпедава (Петрадава), навколо якого пізніше сформувалося місто Кам'янець-Подільський.

У Галицько-Волинському літописі ця територія відома під назвою «Пониззя».

[ред.] Велике князівство Литовське

Історичний герб Поділля

Уперше назва «Поділля» вживається у документах 14 століття. Історики та етнографи поділяють Поділля на Східне і Західне. У 1360-х землі Поділля, що перебували під контролем орд татарських ханів, були завойовані литовськими князями і увійшло до складу Великого князівства Литовського. Великий князь Ольгерд призначив намісником Поділля князя Федора Коріатовича.

1430 на Поділля здійснило похід польське військо. Проти польського панування вибухнуло Бакотське повстання 1431-1434. Після його придушення територія Західного Поділля з містами Кам'янець, Смотрич, Бакота, Скала відійшла до Польщі.

1434 у Західному Поділлі було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій і утворено Подільське воєводство (адміністративний центр — Кам'янець), яке складалося з Кам'янецького, Летичівськогоі Червоногородського повітів. Східне Поділля залишилось у складі Великого князівства Литовського.

У середині 15 століття автономія Поділля була скасована і в 1566 році утворено Брацлавське воєводство, що включало Брацлавський, Вінницький і Звенигородський повіти. Адміністративним центром до 1598 був Брацлав, згодом — Вінниця (див. також Брацлавщина).

Після Люблінської унії 1569 територія Східного і Західного Поділля перебувала у складі Речі Посполитої. Ці землі зазнавали великих руйнувань і спустошень внаслідок набігів орд кримських і османських феодалів Чорним і Кучманським шляхами. Лише у другій половині 15 ст. на Поділля було вчинено не менше 33 нападів, а у 16 ст. - 35. Протягом 15-16 ст. на Поділлі відбувалися національно-визвольні повстання, серед яких найбільш масштабнішими були рухи під проводом Мухи, С. Наливайка та ін.

[ред.] XVII-XIX століття

Мапа Подільської губернії у складі царської Росії (коло 1900 р.)

У ході національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-57 на П. поширився полково-сотенний устрій. На Східному П. утворено Брацлавський (22 сотні) і Кальницький (пізніше -Вінницький; 19 сотень) полки. За Андрусівським перемир'ям 1667 П. залишилося у складі Речі Посполитої. У 1672 на П. вторгнулося військо Османської імперії. На завойованій території турки утворили Подільський еялет з центром у Кам'янці. Лише після Карловицького конгресу 1698-99 П. знову повернулося до складу Речі Посполитої. У 18 ст. на П. відбуваються ряд виступів українського населення, Палія повстання 1702-04, шириться гайдамацький рух, який переріс у Коліївщину.

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої частину Західного Поділля було приєднано до Австрії. У 1793 Східне і решта Західного Поділля у складі земель Правобережної України захопила Російська імперія. На цих землях створено Подільське (7 повітів) і Брацлавське (9 повітів) намісництва. Царським указом від 12.12.1796 вони були об'єднані у Подільську губернію (1797) з центром у Кам'янці. У складі Подільської губернії перебували 12 повітів, У 20-30 рр. 19 ст. на П. відбувалися селянські виступи під проводом У. Кармалюка.

[ред.] Перша світова війна

Під час Першої світової війни 1914-1918 Поділля стала тереном бойових дій армій країн Антанти і Четверного Союзу, внаслідок чого господарство і населення краю зазнало колосальних втрат.

У період Української Народної Республіки, згідно із законом про адміністративно-територіальний поділ України, ухваленого Українською Центральною Радою 6 березня 1918 до складу Подільської землі увійшли кам'янецький, проскурівський, ушицький, летичівський, більша частина могилівського і староконстянтинівського повітів (центр - м.Кам'янець), а до Брацлавщини - Вінницький, Брацлавський, частина Літинського, Липовецького, Могилівського та Ямпільського повітів (центр - м.Вінниця).

У 1917—1921 на землях Поділля відбувалися бої Армії Української Народної Республіки і Української Галицької Армії з військами чужоземних окупантів — більшовиками, денікінцями та польською армією. 1919 у Вінниці і Кам'янці-Подільському деякий час перебував уряд Української Народної Республіки.

[ред.] УРСР

Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917—1921 частина земель Поділля увійшла до складу УРСР. На територіальній основі Східного і Західного Поділля існувала Подільська губернія (скасована постановою ВУЦВК від 3 червня 1925). 1932 було створено Вінницьку, а 22 вересня 1937 - Житомирську області УРСР.

Частина Західного Поділля по річку Збруч у 1921—1939 входила до складу Польщі.

Після Другої світової війни 1939-1941 вся територія Поділля увійшло до складу областей УРСР.

Сьогодні площа Поділля становить близько 61 тис. кв. км., чисельність населення — близько 4,6 млн. чол.

[ред.] Література

Кубійович В., Жарський Е., Ждан М. Поділля // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 6. — С. 2131—2145.
Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1993. — С. 52.
Мазур О. Поділля // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 586—587.