Лірика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лі́рика (грец. lyrikós - лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) - один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття, витворюється нова духовна дійсність, розбудована за законами краси.
У ліриці першорядне значення надається виражальним засобам, які формують інтимну атмосферу з витонченим емоційним станом, тобто - ліризм. До речі, ліризм притаманний і прозі (твори В. Стефаника, М. Коцюбинського, І. Липи, Ю. Яновського, О. Довженка та ін.), драмі ("Лісова пісня" Лесі Українки), зумовлюючи появу синкретичних жанрів, скажімо, вірша у прозі тощо.
Оперуючи властивими їй зображально-виражальними засобами, лірика має свою якість, визначувану конкретним змістом певної доби та панівними у ній стильовими струменями, естетичними вподобаннями тощо і водночас - ментальною свідомістю кожного етнічного середовища. Принаймні, така риса, як ліризм, - одна з базових ознак української душі, що позначається на національній поезії.
Терміном лірика позначають також певний віршовий твір або сукупність творів, що відповідають високим естетичним критеріям, переважно невеликих за обсягом, але містких за полісемантичним смислом, окреслюваних своїми формотворчими гранями у багатьох жанрах (балада, елегія, епістола, ідилія, етюд, монолог, мадригал і т.п.).
Подеколи лірика умовно розмежовується на громадянську, пейзажну, інтимну, філософську тощо, хоч насправді всі ці групи наскрізь інтимізовані. Однак переживання і думки, виражені у ліричному творі, не ототжнюються з постаттю автора, з його внутрішнім світом, для цього запроваджуєжться поняття його ліричного "Я" - так званого ліричного героя, на підставі якого витворюється цілісне уявлення про творчість поета.
Ліричний герой пояснює специфіку ліричного характеру у всьому багатстві проявів душевного життя, узагальнює досвід художнього світосприйняття та творчого чину. Стосунки між автором та ліричним героєм трактуються як зв’язки між прототипом та створеним на його основі художнім образом.
Лірика - не синонім поняття "поезія", вона наповнює його естетичним змістом, який можна назвати "аристократизмом духу", що спонукає людський геній до осягнення ідеалів краси та істини.

[ред.] Література

• Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - с. 403-404