Молотов В'ячеслав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Молотов В'ячеслав Михайлович - (псевдонім, справжн. прізв. - Скрябін; 9 березня (25 лютого) 1890 р. - 8 листопада 1986 р.)- радянський партійний та державний діяч.

Народився у слободі Кукарка Вятської губернії (Росія).

З 1902 р. навчався в Казанському реальному училищі.

З 1906 р. - член РСДРП(б).

У квітні 1909 р. заарештований і засланий у Вологодську губернію.

Повернувшись із заслання в 1911 р., вступив на економічне відділення Петербурзького політехнічного інституту.

1912 - проводив пропагандистську роботу серед робітників Петрограду і Москви, співпрацював у більшовицьких газетах "Зоря" і "Правда".

З 1916 р. - член Російського бюро ЦК РСДРП(б).

Після лютого 1917 року - член Виконкому Петроградської Ради і Петроградського військово-революційного комітету.

1918 - голова Ради Народного Господарства Північного району; з кінця 1919 р. - голова Нижньогородського губвиконкому.

У вересні 1920 р. рішенням партійного керівництва був направлений у Донбас, у жовтні 1920 р. обраний секретарем Донецького губкому більшовицької партії, з листопада 1920 р. - перший секретар ЦК КП(б)У.

З листопада 1920 р. по березень 1921 р. обіймав пост першого секретаря ЦК КП(б) України. Перебуваючи на цьому посту, проводив жорстку централістську політику, боровся з українським повстанським рухом, втілював програму продрозкладки і виступав проти заміни її продподатком, що призвело до голоду 1921-1922 рр. в Україні.

Березень 1921 р. - 1930 р - секретар ЦК ВКП(б), з 1926 р. - член Політбюро партії, в грудні 1930 р. призначений головою РНК СРСР.

Найближчий співробітник Й.Сталіна, вважався його "правою рукою". Молотов став разом з Й.Сталіним організатором геноциду проти українського народу - голоду 1932-1933 рр. Власне, Молотов визначив значно завищений план хлібозаготівель для України в розмірі 356 млн. пудів і спільно з Л.Кагановичем добився його прийняття в липні 1932 р. на III Всеукраїнській конференції КП(б)У.

В жовтні-листопаді 1932 р. за дорученням Сталіна очолював надзвичайну комісію в Україні, яка керувала примусовою колективізацією селянських господарств та тотальною реквізицією зерна в селян-одноосібників. Очолювана Молотовим комісія розробила надзвичайні заходи для збільшення хлібозаготівель шляхом розгортання адміністративного тиску і проведення масових репресивних заходів щодо селянства. З метою активізації планів прискорення виконання планів хлібопоставок він видав розпорядження про створення спеціальних репресивних комісій: вилучення хліба, призначеного для потреб громадського харчування; повну економічну блокаду сіл (заборона торгівлі, припинення постачання сіл тощо).

На початку 1933 р. наказав вивезти всі колгоспні фонди, включаючи і насінневий, у рахунок заборгованості по планах хлібозаготівель, що перетворило штучно створену продовольчу кризу в Україні на широкомаштабний голодомор.

1937 - відіграв головну роль в проведенні партійної чистки ЦК КП(б)У.

1939-1949 - народний комісар (з 1946 р. - міністр) закордонних справ СРСР.

З травня 1939 р. разом з гітлерівською владною верхівкою взяв участь у підготовці планів розподілу Центрально-Східної Європи, яка завершилася укладенням пакту Молотова-Ріббентропа.

1941-1957 - перший заступник голови Ради Народних Комісарів (з 1946 р. - Ради Міністрів) СРСР.

1953-1957 - міністр закордонних справ СРСР

Після смерті Й.Сталіна Молотов став одним з керівників опозиції щодо нового курсу М.Хрущова.

У червні 1957 р. разом з Л.Кагановичем, Г.Маленковим та Д.Шепіловим виведений із складу ЦК КПРС.

1957-1962 - на дипломатичній роботі у Монголії та Австрії.

1961 - виключений із партії.

Останні роки життя провів у Москві.