Мусоргський Модест Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Модест Петрович Мусоргський (21 березня 1839 - 28 березня 1881) - один з найвидатніших російський композиторів, один із членів могутньої купки. Творчість М.Мусоргського є яскраво національно-вираженою, що відбилося в гармонічних та мелодичних особливостях його музики, зверненні до російського фольклору та національних сюжетів. У своїх найвідоміших операх - "Борис Годунов" та "Хованщина", композиторові вдалося відкрити невідомі раніше історії музики обрії у глибині розкриття образу простого народу, драматизму народно-масових сцен та гостроти конфлікту народу і влади.

Зміст 1 Життя і творчість 2 Список творів 2.1 Опери 2.2 Твори для оркестру 2.3 Твори для фортепіано 2.4 Твори для хору 2.5 Романси 2.6 Транскрипції та аранжування 2.7 Загублені роботи 3 Джерела 4 Бібліографія

[ред.] Життя і творчість

Модест Петрович Мусоргський народився 21 березня 1839 року в маєтку свого батька, небагатого поміщика, у селі Карево Торопецкого повіту (нині Куньїнского району) на Псковщині, помер 28 березня1881 року в Петербурзі), російський композитор, учасник "Могутньої купки". Дитячі роки провів у маєтку батьків; з шести років Мусоргський почав займатися музикою під керівництвом матері. В автобіографії Мусоргський писав:

“

… ознайомлення з духом народного життя було головним імпульсом музичних імпровізацій до початку ознайомлення ще із самими елементарними правилами гри на фортепіано.

”

В 1849 поступив у Петропавловську школу в Петербурзі, в 1852-56 учився в Школі гвардійських підпрапорщиків. Одночасно брав уроки музики в піаніста А. А. Герке. В 1852 був виданий перший твір Мусоргського - полька для фортепіано "Підпрапорщик". В 1856-57 він познайомився з А. С. Даргомижським, В. В. Стасовим і М. А. Балакірєвим, які вплинули на його загальний і музичний розвиток. Під керівництвом Балакірєва Мусоргський почав серйозно займатися композицією; вирішивши присвятити себе музиці, в 1858 пішов з військової служби. Наприкінці 50 - початку 60-х рр. Мусоргський написав ряд романсів й інструментальних творів, у яких уже виявилися своєрідні риси його творчої індивідуальності. В 1863-66 працював над оперою "Саламбо" (по однойменному романі Г. Флобера, не кінчена), що відрізняється драматизмом народно-масових сцен. До середини 60-х рр. складається світогляд Мусоргского як художника-реаліста, близького ідеям революційних демократів.

Звертаючись до актуального, соціально загостреній тематиці з народного життя, він створив пісні й романси на слова Н. А. Некрасова, Т. Г. Шевченко, А. Н. Островського й на власні тексти ("Калістрат", "Колискова Еремушки", "Спи, засни, селянський син", "Сиротка", "Семінарист" й ін.), у яких виявилися його дарунок побутописця, уміння створювати яскраво характерні людські образи. Багатством і соковитістю звукових фарб відрізняється симфонічна картина "Ніч на Лисій горі" (1867), створена за мотивами народних казок і легенд. Сміливим експериментом з'явилася незакінчена опера Мусоргского "Одруження" (на незмінений текст комедії Н. В. Гоголя, 1868), вокальні партії якої засновані на безпосереднім перетворенні інтонацій живої розмовної мови.

Всі ці роботи підготували Мусоргского до створення одного з найбільших його створінь - опери "Борис Годунов" (по трагедії А. С. Пушкіна). Перша редакція опери (1869) не була прийнята до постановки дирекцією імператорських театрів. Після переробки "Борис Годунов" був поставлений у петербурзькому Маріїнськім театрі (1874), але з великими скороченнями.

В 70-х рр. Мусоргський працював над грандіозною за задумом "народною музичною драмою" з епохи стрілецьких бунтів кінця 17 століття "Хованщина" (лібрето Мусоргського, почата в 1872), ідея якої була йому підказана В. В. Стасовим, і комічною оперою "Сорочинская ярмарок" (по повісті Гоголя, 1874-80). Одночасно створив вокальні цикли "Без сонця" (1874), "Пісні й танці смерті" (1875-77), сюїту для фортепіано "Картинки з виставки" (1874) і ін.

В останні роки життя Мусоргський випробовував важку депресію, викликану невизнанням його творчості, самітністю, побутовими й матеріальними утрудненнями. Помер він у бідності в Ніколаєвськом солдатському госпіталі. Незакінчена композитором "Хованщина" була завершена після його смерті Римским-Корсаковим, над "Сорочинським ярмарком" працювали А. К. Лядов, Ц. А. Кюї й інші. В 1896 Римським-Корсаковим була зроблена нова редакція "Бориса Годунова". У радянський час Д. Д. Шостаковичем заново відредаговані й оркестровані "Борис Годунов" й "Хованщина" (1959). Самостійний варіант завершення "Сорочинской ярмарку" належить В. Я. Шебалину (1930).

Великий гуманіст, демократ і правдолюбець, Мусоргський прагнув діяльно служити своєю творчістю народу. З величезною силою відбив він гострі соціальні конфлікти, створив могутнього, сповненого драматизму образи повсталого народу, що бореться за свої права. Разом з тим Мусоргський був чуйним психологом, знавцем людської душі. У музичних драмах "Борис Годунов" й "Хованщина" надзвичайно динамічні, барвисті масові народні сцени поєднуються з розмаїтістю індивідуальних характеристик, психологічною глибиною й складністю окремих образів. У сюжетах з вітчизняного минулого Мусоргський шукав відповіді на животрепетні питання сучасності. "Минуле в сьогоденні - от моє завдання", - писав він Стасову, працюючи над "Хованщиной". Як геніальний драматург виявив себе Мусоргський й у творах малої форми. Деякі з його пісень являють собою подобу невеликих драматичних сценок, у центрі яких - живий і закінчений людський образ. Вслухуючись в інтонації розмовної мови й у мелодії російської народної пісні, Мусоргський створив глибоко оригінальну, виразну музичну мову, що відрізняється гострою реалістичною характерністю, тонкістю й різноманіттям психологічних відтінків. Творчість його дуже вплинуло на багатьох композиторів: С. С. Прокоф'єва, Д. Д. Шостаковича, Л. Яначека, К. Дебюссі й ін.

[ред.] Список творів

[ред.] Опери

• «Саламбо» (по роману Г. Флобера, 1863—1866, не закінчена)

• "Одруження" ("Женитьба") (на текст комедії Н. В. Гоголя, 1-ї дії, 1868; закінчена й оркестрована М. М. Іпполітовим-Ивановым, пост. 1931, Радіотеатр, Москва)

• "Борис Годунов" (по трагедії А. С. Пушкіна, 1869; 2-я ред. 1872, пост. 1874, Маріїнський т-р, Петербург; у ред. Н. А. Римського-Корсакова, пост. в 1896 Об-вом муз. зборів, Великий зал Петерб. консерваторії; у ред. Д. Д. Шостаковича, 1959, Ленінгр. т-р опери й балету)

• "Хованщина" (либр. М., 1872-80, закінчена по авторських матеріалах й оркестрована Римским-Корсаковым, 1883, пост. 1886, силами Муз.-драм. кружка аматорів, зал Кононова, Петербург; у ред. Шостаковича, екранізована в 1959, пост. 1960, Ленингр. т-р опери й балету)

• "Сорочинський ярмарок" (по повісті Гоголя, 1874-80, закінчена Ц. А. Кюї, 1916, пост. 1917, Театр муз. драми, Петроград; у ред. В. Я. Шебалина, 1931, Малий оперний т-р, Ленінград; у ред. П. А. Ламма й Шебалина, 1932, Муз. т-р ім. В. И. Немировича-Данченко, Москва, також 1952, Філія Великого театру, Москва)

[ред.] Твори для оркестру

• Scherzo in B flat мажор (1858)
• Alla marcia notturna (1861)
• Symphony ре-мажор мажор: Andante, Scherzo, and Finale (1861-1862)
• «Иванова ночь на лысой горе» (1867)
• Intermezzo symphonique in modo classico (1867)
• «Торжественный марш: Взятие Карса» (1880)

[ред.] Твори для фортепіано

Porte-enseigne: Polka (1852) Souvenir d'Enfance (1857) Scherzo до-дієз мінор (1858) «Impromptu passionné» (1859) «Kinderscherz» Оригінальна версія(1859) Редакція(1860) Соната до мажор для фортепіанного дуету: Allegro and Scherzo (1860) Intermezzo in modo classico (1861) «Из воспоминаний детсва» (1865): «Няня и я» «Первое наказание: Няня запирает меня в темную комнату»

«Дума» Rêverie (на тему Логінова) (1865) «La Capricieuse» (на тему Гайдна) (1865) «Швея» (1871) «Картинки с выставки» (1874) «На южном берегу Крыма» (Гурзуф) (1880) «Близ южного берега Крыма» (1880) «Méditation: feuillet d'album» (1880) «Une Larme» (1880) «Quasi Fantasia: Au Village» (?1880)

[ред.] Твори для хору

• «Марш Шамиля» (для солістів, хору та оркестру) (1859)
• «Поражение Сеннахериба» (Байрон) (для хору та оркестру)

1. Оригінальна версія(1867)
2. Revised version (1874)

• «Іісус Навін» (Alto/Bass/Chorus/фортепіано) (1874-77)
• 3 вокалізи (Жіночий хор на 3 партії) (1880)
• 5 російських народних пісень (Чоловічий хор, 4 партії) (1880)

[ред.] Романси

«Где ты, звёздочка?» Where Art Thou, Little Star? (Grekov) Оригінальна версія(1857) Редакція[Orchestrated] (1858) «Отчего, скажи, душа-девица» (Анонім) (1858) Du meines Herzens Sehnsucht (Анонім) (1858) «Весёлый час» (Кольцов) Оригінальна версія(1858) Редакція(1859) «Листья шумели уныло» (Плєщєєв) (1859) «Что вам слова любви?» (Аммосов) (1860) «Много есть у меня теремов и садов» (Кольцов) (1863) «Песнь старца» (Goethe: An die Türen will ich schleichen) (1863) «Царь Саул» (Byron/Kozlov) (1863) «Но если-бы с тобою я встретиться могла» (Курочкін) (1863) «Дуют ветры, ветры буйные» (Кольцов) (1864), «Ночь» (Пушкін) Оригінальна версія(1864) Редакція(1868) «Калистрат» (Некрасов) Оригінальна версія(1864) Редакція(1864) «Молитва» (Лермонтов) (1865) «Отверженная» (Holz-Miller) (1865) «Колыбельная песня» (Островський) (1865) «Малютка» (Плєщєєв) (1866) «Желание» (Гейне: Ich wollt' meine Schmerzen ergössen) (1866) «Из слёз моих выросло много» (Гейне: (1866) «Светик Савишна» Savishna (Мусоргський) (1866) «Ах, ты, пьяная тетеря» Ah, You Drunken Sot (Мусоргський) (1866) «Семинарист» The Seminarist (Мусоргський) (1866) «Гопак» Hopak (Shevchenko/Мей) Оригінальна версія(1866) Оркестрова редакція (1868) «Днепр» The Dnieper (Шевченко/Мей) Оригінальна версія(1866) (lost) Редакція(1879) «Еврейская песня» (Мей) (1867) «Стрекотунья-белобока» (Пушкін) (1867) «По грибы» (Мей) (1867)

«Пирушка» (Кольцов) (1867) «Озорник» (Мусоргський) (1867) «Козёл (Светская сказочка)» ' (Мусоргський) (1867) «Классик» (Мусоргський) (1867) «По над Доном сад цветёт» (Кольцов) {1867} «Сиротка» (Мусоргський) (1868) «Колыбельная Ерёмушки» (Некрасов) (1868) «Детская песенка» (Мей) (1868) «Детская» (Мусоргський): «С няней» (1868) «В углу» (1870) «Жук» (1870) «С куклой» (1870) «На сон грядущий» (1870) «Поехал на палочке» (1872) «Кот Матрос» (1872) «Раёк» (Мусоргський) (1870) «Вечерняя песенка» (Плєщєєв) (1871) «Без солнца» (Голеніщев-Кутузов) (1874): «В четырех стенах» «Меня в толпе ты не узнала» «Окончен праздный шумный день» «Скучай» «Элегия» «Над рекой» «Забытый» Forgotten (Голеніщев-Кутузов) (1874) «Злая смерть (надгробное письмо)» Evil Death (The Epitaph) (Мусоргський) (1874) «Крапивная Гора» The Mound of Nettles (Мусоргський) (1874) «Песни и пляски смерти» (Голеніщев-Кутузов) (1875): «Колыбельная» «Серенада» «Трепак» «Полководец» (1877) «Непонятная» (Мусоргський) (1875) «Не божиим громом горе ударило» (А.К.Толстой) (1877) «Горними тихо летела душа небесами» (А.К.Толстой) (1877) «Спесь» Pride (А.К.Толстой) (1877) «Ой, честь ли то молодцу лён прясти» (А.К.Толстой) (1877) «Рассевается, расступается» (А.К.Толстой) (1877) «Видение» Vision (Голеніщев-Кутузов) (1877) «Странник» The Wanderer (Плєщєєв) (1878) «Песня Мефистофеля в погребке Ауэрбаха (Песня о блохе)» (Гете/Струговщиков) (1879)

[ред.] Транскрипції та аранжування

• «Ogni sabato avreti il lume acceso (Canto Popolare Toscano)» (Gordigiani) (Duet: MezzSop/Bar/для фортепіано) (1864)
• Transcriptions (works by Глінка, Бетховена, Балакірєв, Берліозі т.д.) (для фортепіано: 2, 4, or 8 hands)
• «Сорочинський ярмарок»

1. Сцена на Лисій горі
2. Гопак

[ред.] Загублені роботи

• Соната in E flat мажор: Scherzo and Finale (для фортепіано) (1858)
• Соната in F-дієз мінор (для фортепіано) (1858)
• Preludio in modo classico (для фортепіано) (1860)
• Menuet Monstre (для фортепіано) (1861)
• Соната ре-мажор: Scherzo (для фортепіано) (1862)
• «Буря на черном море» (для фортепіано) (1879)

[ред.] Джерела

• Сайт присвячений Мусоргському^(рос.)
• М.Мусоргський^(рос.)
• М.Мусоргський^(рос.)
• Енциклопедія "Кругосвет"^(рос.)

[ред.] Бібліографія

• Стасов В. В., Собрание статей о Мусоргском и его произведениях, М. - П., 1922;
• Мусоргский. [Статьи и исследования], т. 1- "Борис Годунов", М., 1930;
• М. П. Мусоргский. К 50-летию со дня смерти. Статьи и материалы, М., 1932 (лит.);
• Туманина Н., М. П. Мусоргский, М. - Л., 1939;
• Асафьев Б. В., Избр. труды, т. 3, М., 1954;
• Орлова А., Труды и дни М. П. Мусоргского. Летопись жизни и творчества, М., 1963:
• Хубов Г., Мусоргский, М., 1969.