Орден Червоної Зірки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Орден Червоної Зірки - один з перших радянських орденів.

Впроваджений наказом ВЦВК від 6 квітня 1930 року, одночасно (одним наказом) з орденом Леніна.

За статутом орденом Червоної Зірки нагороджувались військовослужбовці, співробітники органів держжавної безпеки та інші громадяни СРСР, а також військові частини, з'єднання та об'єднання; окрім того, особи, що не були громадянами СРСР, які особливо відзначились в боях проти ворогів Радянської влади.

Першим кавалером ордену Червоної Зірки став командуючий Окремою Червонопрапорною Далекосхідною Армією командарм 1-го рангу (на момент нагородження) В.К. Блюхер (раніше - перший кавалер ордену Червоного Прапорa) за ліквідацію в 1929 р. збройного конфлікту на КСЗ.

Загальна кількість нагороджених:

З моменту затвердження ордену і до закінчення Другої Світової війни було нагороджено 2 881 500 осіб. З 1945 по 1991 р. було видано близько 900 000 орденів (при цьому більшість - за вислугу років).

Опис нагороди:

Орден Червоної Зірки виготовлявся з срібла та являв собою випуклу п'ятикінцеву зірку, вкриту рубиново-червоною емаллю. Відстань між кінцями двох протилежних променів зірки - 47.6мм. В центрі зірки - зачернений щит з рельєфною фігурою червоноармійця в шинелі, будьонівці та з гвинтівкою напереваги. По контуру щиту надпис: "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" Під фігурою червоноармійця надпис "СССР". Між основами двох нижніх променів зірки - металеве зображення серпу та молоту. Стрічка ордену шовкова муарова, кольору бордо з сірою смугою посередині. На зворотньому боці ордену - порядковий номер та гвинтовий штифт з гайкою для прикріплення до одягу.

Спочатку орден носився на лівому боці грудей. З 1943 року, коли ордени, що кріпляться на штифтах, перемістили на правий бік грудей, це стосується і ордену Червоної Зірки. На польовій та повсякденній формі замість знаку ордену носиться стрічка. Зовнішній вигляд ордену на протязі його існування не змінювався.

Автори проекту нагороди - жудожник Купріянов В. К. та скульптор Голенецький В. В.

Історія нагороди:

Це один з перших радянських орденів та другий (після ордену Червоного Прапора) з бойових за часом затвердження.

Після В.К. Блюхера ці ордени отримали всі учасники польоту радянських літаків-розвідників над територіями держав Близького та Середнього Сходу, в тому числі журналіст Михайло Кольцов. До початку Великої Вітчизняної війни число нагороджень досягло 21500 (за війну в Іспанії, в Китаї (льотчики, військові радники), з Японією та Фінляндією, в тому числі 17 частин та організацій - кавалерів ордену). Зокрема, кавалером ордену Червоної Зірки став льотчик, що першим в радянській авіації здійснив аварійну посадку винищувача на фюзеляж (під час боїв в Іспанії), а також викладачі Кремлівських Кулеметних курсів, які розробили бойове самбо. Найбільша кількість нагороджень в цей період (1 935) пов'язана з боями біля озера Хасан в 1938 році.

В роки Великої Вітчизняної війни орден Червоної Зірки став однією з найбільш розповсюджених нагород: більш ніж 2 мільйони осіб отримали 2 860 000 орденів. Разом з орденом Вітчизняної Війни обох ступенів орден Червоної Зірки входив до так званого "малого офіцерського набору" - комплекту нагород, доступного молодшим офіцерам (командирам взводів та рот). Орденом нагороджено 1740 військових частин та організацій Червоної Армії та тилу, в тому числі 14 чехословацьких та польських частин.