Фінляндія

Самі фіни не називають свою країну Фінляндією, для них це слово чуже, і має германське походження. У фінській мові навіть немає звуку "ф". Для них їхня країна - Суомі, а самі вони суома-лайсет (народ Суомі). Щоправда, слова Фінлядія та Суомі мають однакове значення - "країна болот (озер)".

[ред.] Географія

Географічне розташування - країна розташована в Північній Європі. Межує зі Швецією (спільний кордон - 586 км), з Норвегією (729 км), з Російською Федерацією (1313 км). Загальна довжина сухопутного кордону - 2628 км. Берегова лінія - 1126 км.

Більша частина країни вкрита лісами з невисокими пагорбами, має 187888 озер і 179584 острови. Південне і південно-західне узбережжя досить сильно порізане; Аландський архіпелаг простягається майже до берегів Швеції. Північна третина території знаходиться за Полярним колом.

Площа території - 337 030 кв. км (63 місце у світі).

Столиця - Гельсінкі (Helsinki) - 574 тис. мешканців.

Великі міста: Еспоо (Есбо) (225 тис. мешканців), Тампере (Таммерфорс) (200 тис.), Вантаа (Ванда) (186 тис.), Турку (Обу) (176,6 тис.), Оулу (Улеоборь) (130 тис.).

[ред.] Історія

Фінляндія існувала в рамках Російської Імперії як автономне Велике князівство (1809 — 1917).

[ред.] Політика

Державний устрій - республіка. Глава держави - Президент, який обирається шляхом прямих і таємних виборів усіма громадянами країни, які мають право голосу, строком на 6 років. Законодавча влада здійснюється однопалатним парламентом, що складається з 200 депутатів, які обираються прямим і таємним голосуванням за системою пропорційного представництва строком на 4 роки. Виконавча влада здійснюється президентом і урядом. Член ООН з 1955 року, у 1995 приєдналася до ЄС.

У 2005 році президентом країни є Тар'я Халонен, прем'єр-міністром - Матті Ванханен.

Державна мова - фінська, шведська.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, МФЧХіЧП, РЄ, ЄКА, ЄМС, ЄС.

[ред.] Економіка

[ред.] Адміністративний устрій

5 ляні (lääni - губернія), без Аландських островів, які з травня 1991 р. мають статус самоврядування. Ляні поділяються на комуни (kunta).

[ред.] Демографія

Чисельність населення - 5245 тис. осіб (станом на початок 2004 року).

[ред.] Етнічні групи країни

Фінни 93.4%, Шведи 5.7%, Росіяни 0.4%, Eстонці 0.2%,Цигани 0.2%, Самі(Saami)(в Лапландії) 0.1%

[ред.] Релігії країни

Лютеранська Національна Церква 84.2%, Фінляндська Православна Церква 1.1%, Інші християни 1.1%, Інші релігії 0.1%, атеїсти - 13.5% (2003).

[ред.] Мови країни

Фінська 92% (oфіційна), Шведська 5.6% (oфіційна), Інші 2.4% (Самі- і російсько- мовна меншість) (2003)

[ред.] Архітектура

Зразки фінської народної архітектури представлені вже в давньому епосі "Калевала". Самобутній архітектуриний розвиток Фінляндії поновився у ХХ столітті. Це явище пов'язано з іменами Алвара Аалто та Вяйне Аалтонена.

[ред.] Зв’язки з Україною

Деякі зв'язки між укр. і фінськими діячами утримувалися в Петербурзі, зокрема Сергій Булгаков - брат відомого філософа - написав 1903 цілу поему з посвятою волелюбному фінському народові. Одним з популяризаторів укр. питання у Фінляндії був історик римського права, дипломат Г. Ґуммерус, перший посол Ф. в Україні 1918. Укр. посольство в Ф. очолювали 1918 — 20 К. Лоський, М. Залізняк. У Ф. між двома світовими війнами існувала нечисленна укр. громада, 1942 — 44 діяв Комітет допомоги укр. полоненим та Укр. Інформаційне Бюро під проводом Б. Кентржинського. Тепер у м. Гельсінкі і Турку живе кількадесят родин українців, які нині об'єднані у Товариство українців Фінляндії на чолі з паном Єгановим. Визначний фінський епос п. н. «Калевала» переклав Є. Тимченко; українською мовою перекладено твори письм. К. Лейно, М. Лассіла, К. Вала, а вже у 2000-их роках - А. Ківі, А. Паасілінна, М. Валтарі, Л. Легтолайнен, К. Готакайнен і навіть архієпископа Фінляндського Павла Олмарі ("Як ми віруємо", 2005). У часи М. Хрущова стимулювалися українсько-фінські культурні взаємини, зокрема 1961 у Києві влаштовано виставку фінського мистецтва м. Тампере, на честь цього міста названо вулицю у лівобереженому районі столиці; подекуди відбувається обмін мист. ансамблями між Ф. й УРСР. У бібліотеках Гельсінкі є цінні колекції укр. дорев. видань.

[ред.] Інше

Державне свято - 6 грудня (1917 р.) - День Незалежності.

Державний прапор. У 1861 році Костянтин Миколайович, брат імператора Олександра II, затвердив особливий прапор для Нюландського яхт-клубу - білий з синім хрестом і гербом у кантоні. Цей прапор вважається одним з прообразів сучасного фінського прапора.

Державним гербом Фінляндії є коронований лев з піднятим над головою мечем, який топче криву шаблю.

Державний гімн. У його основу покладено вірш, написаний спочатку шведською мовою. Написав його фінський поет Йоган Рунеберг у 1846 році. Цей вірш відображає зростання національного самовизнання у Фінляндії. Того ж року з'явилися перші варіанти мелодій, а в травні 1848 року пісня "Наш край" на музику Ф. Паціуса вперше прозвучала шведською мовою у виконанні Академічного хору. Вірш Рунеберга багато разів намагалися перекласти фінською, але сучасний варіант фінського гімну у перекладі П. Каяндера з'явився лише у 1889 році.