Осокорки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

[ред.] Житловий масив Осокорки

Житловий масив у м. Київ, розташований на півдні лівобережної частини міста (південний схід). Лежить між р. Дніпро, пр. Бажана та оз. Вирлиця.

[ред.] Осокорки (село, історична місцевість)

До 1935 року село під Києвом. Село (його залишки) розташоване у Києві на Лівому березі Дніпра біля Південного мосту.

Вперше згадане в документах 1070 року, коли київський князь Всеволод Ярославич подарував село Осокорки Видубицькому монастирю. Назва походить від осокорів, яких й досі чимало росте поблизу тутешніх озер.

У 1720 році Лавра домоглася від російського царя Петра І передачі їй Осокорків. Скарга Видубицького монастиря привела до того, що Осокорки поділили на дві частини: більшу, під назвою "село Осокорки", віддали Лаврі, а меншу - "деревня Осокорки" Видубицькому монастирю. До 1903 року Осокорки належали до в Броварської, потім — до Микільсько-Слобідської (рос. Никольско-Слободская) волості, а з 1903 до 1919 року входили до складу Остерського уїзду Чернігівської губернії. 12 жовтня 1923 року Раднаркомом УСРР Осокорки разом з багатьма іншими населеними пунктами приміської зони було приєднано до території Києва. Постановою Президії Київської Міськради від 26 січня 1935 року №21/146 село Осокорки приєднано до міста Києва і включено до Дарницького району міста Києва.

У 80 роках XX століття на території Осокорків починається будівництво Південного мосту і Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену. Багато садиб знесено, людей здебільшого переселено на новозбудований Харківський масив.

На історичній території села Осокорки зараз знаходиться станція Київського метрополітену Славутич.