Офіційна мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Офіційна мова — мова, якій у державі (країні, території тощо) чинним законодавством надано спеціального (порівняно з іншими мовами - "надзвичайного") статусу
Як правило, це мова, якою зобов'язані користуватися урядові та інші офіційні установи у своїй документації (листуванні тощо), хоча в багатьох країнах закон вказує на написання документів декількома мовами.
Статус мови "oфіційна" далеко не завжди означає, що мешканці країни користуються лише нею.
Багато країн світу мають більш однієї офіційної мови, наприклад: Афганістан, Білорусь, Бельгія, Болівія, Канада, Фінляндія, Індія, Парагвай, Південно-Африканська Республіка, Швейцарія, Республіка Ірландія тощо.
Деякі країни, як, наприклад, США, Швеція, зовсім не мають офіційної мови.
