Пам'ять і похвала князю Володимиру
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПАМ'ЯТЬ І ПОХВАЛА КНЯЗЮ ВОЛОДИМИРУ - твір давньої української літератури (повний заголовок пам'ятника: "Пам'ять і похвала князеві руському Володимиру, як хрестився Володимир і дітей своїх охрестив, і усю землю Руську од кінця й до кінця, і як хрестилася бабуня Володимирова Ольга раніше Володимира. Списано Іаковом Мніхом").
Найдавніша редакція П. не збереглася. Існуючий текст, на думку дослідників, являє собою компіляцію з власне П. і так званого "Древнього житія Володимира" з літописними замітками. Іноді перед ним ставлять самостійний пам'ятник - Похвала Ользі. Відновити історію створення П. складно, тому що всі списки пізні (XV-XVІІ ст.), а сама П., як і "Древнє житіє", на думку вчених, відносяться до XІ ст. Найбільш повне дослідження було проведено О. Шахматовим (Коректура книги "Жития князя Владимира". Отд. II главы III “Древнее житие Владимира” та IV “Память и похвала князю Владимиру” // Архив РАН.—Ф. 154.— On. 1.—№ 112), але не було завершене.
Власне П. була написана Іаковом Мніхом саме пізніше в кін. XІ ст. Для стиля Іакова характерні складні синтаксичні періоди, ритмічна організація тексту. Він широко використовує асонанси, текст будується не тільки на співзвуччях і римуванні закінчень, а й на співзвуччі подібних префіксів (пра-, при-, пре-, про-) і коренів у словах, що відносяться до різних частин мови (дієслово, іменник, прикметник, прислівник). За жанром твір Іакова - панегірик.
Частина П. від слів "Блаженний же князь Володимир, онук Ольги, хрестився сам і дітей своїх і усю землю Руську охрестив", що іноді переписувалася окремо, А. І. Соболевський запропонував назвати "Древнім житієм". Але в перших фрагментах цієї частини присутні всі характерні літературні прийоми Іакова, за змістом вони тісно зв'язані з попередніми, безсумнівно, що належать Іакову. На це вказував і Шахматов у "Розысканиях", пізніше він повернувся до точки зору Соболевського. Виділення житійної частини в П. певною мірою умовне і спирається тільки на випадок окремого існування "Древнього житія". Але тому що текст практично не відрізняється від того, що знаходиться в складі П., то скоріше можна говорити про вибірку з П. У цій частині викладаються основні події князювання Володимира, але не в правильному хронологічному порядку, а по довільно розташованих періодах. Спочатку говориться про військові походи Володимира після охрещення, потім розповідається про взяття Корсуня вже хрещеним Володимиром. Далі іде докладна розповідь про смерть князя, розрахунок років його життя після охрещення і коротка хронологія основних подій його життя після охрещення. Після цього автор повертається до опису подій до охрещення теж у рамках короткої хронології. Цього разу відправними точками є смерть батька Володимира - Святослава і єдина календарна дата - вокняжіння Володимира в Києві 11 червня 978 р. Границі текстів, що належать, безсумнівно, Іакову і можливому другому авторові, не виявлені. Висловлювалися різні точки зору на те, коли могла бути створена компіляція (від XІ до XV ст.). Очевидно, ще до XV ст. у П. була вставлена "Похвала Ользі".
Житійна частина П. є важливим джерелом по історії Київської Русі, тому що її укладач користувався не Повістю временних літ, а попередніми її зведеннями (по припущенню Шахматова - Найдавнішим зведенням 1039 р.), ранніми замітками житійного характеру про Володимира, а можливо, і усними переказами. У викладі історії князювання Володимира П. сильно розходиться з версією, прийнятою в Повісті временних літ. Так, згідно П. Володимир прийшов до влади в 978 р., а не в 980 р., хрестився в Києві в 987 р., а не в 988 р. у Корсуні. Ця версія згадана в літописанні як невірна, але в даний час більшість дослідників вважають правильною саме її.
Питання про особу Іакова спірний. Макарій вважав його тим ченцем Києво-Печерського монастиря, якого Теодосій у 1073 р. хотів бачити своїм спадкоємцем. Йому ж він атрибутував "Сказання про Бориса і Гліба", але такому припущенню суперечать спостереження над стилем обох творів.
[ред.] Видання
Серебрянский. Княжеские жития.—С.32-36, 43-51; Приложение. Тексты.— С. 12-13; Бугославский С. А. К литературной истории “Памяти и похвалы” князю Владимиру // ИОРЯС.— 1925.— Т.29.— С.105-159; Зимин А. А. Память и похвала Иакова Мниха и Житие князя Владимира по древнейшему списку // Краткие сообщения Института славяноведения АН СССР.— 1963.—№ 37.—С. 66-75; Память и похвала князю Владимиру // Златоструй: Древняя Русь X—XIII веков.— М., 1990.— С. 128-135; Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К., 2001. — Том I. — С. 223-229.
[ред.] Література
Макарий. История русской церкви.— СПб., 1868.—Т. 1.—С. 255-263; Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах.—СПб., 1908.—С.13-28, 131-161; Фет Е. А. Память и Похвала князю Владимиру // Словарь книжников.— Вып.1.— С.288-290.
