Повість про Варлаама та Іоасафа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ПОВІСТЬ ПРО ВАРЛААМА ТА ІОАСАФА - перекладна повість, широко поширена в давньокиївській писемності. Вона відома у величезному числі перекладів і переробок більш ніж 30-ма мовах народів Азії, Європи й Африки. Найбільш стійка думка про індійське походження П. і про те, що в основу її ніби-то покладена легендарна біографія Будди, що набула в переробці християнізованого вигляду. По інший, можливо, вірнішій гіпотезі, П. створена в Центральній Азії. Імовірно, із грузинської версії П., був зроблений її грецький переклад, а з нього - переклад на давньокиївську писемно-літературну мову, здійснений в Києві не пізніше XІІ ст.

Сюжет П. такий: в індійського царя Авеніра народжується довгоочікуваний син Іоасаф, якому звіздарі пророкують майбутнє християнського подвижника. Цар-ідолопоклонник поселяє сина в ізольованому від зовнішнього світу палаці, щоб він не міг довідатися ні про християнство, ні про трагічні боки життя - хвороби і смерті, тому що смутні думи можуть, на думку батька, збудити в Іоасафа інтерес до релігії. Але християнин-пустельник Варлаам проникає в палац під виглядом купця і прилучає Іоасафа до християнської віри. Переборовши люте протиборство батька, Іоасаф стає ревним християнином. Коли Авенір під впливом сина сам приймає хрещення, Іоасаф віддаляється в пустелю і стає пустельником.

Особливе місце в сюжеті П. займають повчальні притчі, за допомогою яких Варлаам розкриває своєму юному слухачеві моральні завіти християнства. Особливе поширення в давньоукраїнській писемності набула "Притча про єдинорога". У ній розповідається, як людина, втікаючи від дивовижного звіра-єдинорога, падає в рів. Їй вдається вчепитися за гілки зростаючі на краю рову дерева. Корені дерева безупинно гризуть дві миші - чорна і біла, а падіння дерева, разом з людиною, яка знаходиться на ньому, очікує на дні дракон. Але людина проте з насолодою вкушає падаючий з листів солодкий мед. Далі іде роз'яснення алегорії: єдиноріг - смерть, рів - наш світ, дерево - життєвий шлях: його постійно укорочують дві миші - день і ніч, Дракон - "чрево пекла", що капає мед - радості життя. Притча засуджує людей, що, думаючи лише про земні радості, забувають про неминучу смерть і порятунок душі.

Давньослов'янські переклади П. мали широке поширення на Україні, притчі з неї ввійшли до складу Прологу. Збереглися численні зображення сюжетів П. на фресках, іконах, книжкових мініатюрах.

[ред.] Видання

Повесть о Варлааме и Иоасафе (отрывки) / Подг. текста, перевод и комм. И. Н. Лебедевой // ПЛДР: XII век.—М., 1980.—С. 196-226; Повесть о Варлааме и Иоасафе / Подг. текста, исслед. и комм. И. Н. Лебедевой.— Л., 1984; Хрестоматія давньої української літератури / Упор. акад. О. Білецький. - К., 1967.

[ред.] Література

Кирпичников А. И. Греческие романы в новой литературе: Повесть о Варлааме и Иоасафе.—Харьков, 1876; Творогов О. В. Переводная беллетристика XI — XIII вв.// Истоки русской беллетристики.— С. 154—163; Кузнецов Б. И. Повесть о Варлааме и Иоасафе: К вопросу о происхождении // ТОДРЛ.—1979.— Т. 33.— С. 238—245; Лебедева И. Н. Повесть о Варлааме и Иоасафе // Словарь книжников.—Вып. 1.—С. 349— 352.