Пономарів Олександр Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Олександр Пономарів - відомий український мовознавець, перекладач, публіцист. Доктор фіологічних наук, професор, завідувач кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України, Заслужений журналіст України. Один із напрямків його досліджень - історія й культура української мови, її відродження та утвердження як державної. Автор понад 150 наукових праць.

Пономарів Олександр Данилович, д.філол.н., проф. (1991); Київ. нац. університет ім. Т.Шевченка, проф. катедри мови та стилістики Інституту журналістики; заст. голови Всеукр. т-ва "Просвіта" ім. Т.Шевченка; відповід. редактор газети "Київський університет"; гол. редактор "Записок Наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького". Н. 17.10.1935 (м.Таганріг, Ростовська обл., Росія); укр.; батько Данило Семенович (1908-1944) - загинув на війні; мати Олена Яківна (1906-1980); одружений; має дочку і сина. Осв.: Київ. університет ім. Т.Шевченка, філол. ф-т (1956-61); канд. дис. "Лексика грецького походження в українській мові" (1975); док. дис. "Проблеми нормативности української мови в засобах масової інформації" (1991). 08.1961-05.76 - м.н.п. відділу загального та слов'янського мовознавства, Інститут мовознавства ім. О.Потебні АНУ. 06.1976-02.79 - ст. редактор, в-во "Техніка". З 02.1979 - викладач, ст. викладач, доц., проф., зав. катедри мови та стилістики, Київ. університет ім. Т.Шевченка. 09.1995-07.96, 02.1998-06.98 - проф. української мови Інституту східноевроп. студій, Карлів університет у Празі. Член Сп. письменників України (1993), СЖУ (1985). Засл. журналіст України (05.1997). Медаль "На пам'ять 1500-річчя Києва" (1982). Почесна грамота Президії ВР УРСР (1987). Лауреат премії ім. І.Франка (2002). Медаль "Будівничий України" Всеукр. т-ва "Просвіта" ім. Т.Шевченка (2002). Автор (співав.) понад 160 друк. праць, зокрема книг: "Етимологічний словник української мови" (в 7 т.; т.1 (1982), т.2 (1985), т.3 (1989), т.4 (2003), співав.), "Словник античної міфології" (1985, 1989, співав.), "Сучасна українська мова" (1991, 1997, 2001, співав. і ред.), "Стилістика сучасної української мови" (1992, 1993, 2000), "Фонеми г та ґ. Словник і коментар" (1997), "Культура слова. Мовностилістичні поради" (1999, 2001), "Новогрецько-український словник" (2003, співав.). Володіє новогр., чеською, білорус. мовами. Захопл.: худ. переклад, публіцистика.