Вікіпедія:Проект:Цей день в історії/pre/15 січня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Додатково: 15 січня

[ред.] Відбулося

У цей день у 1797 році Джон Етерінгтон з Лондона вперше в Англії почав продаж у своєму магазині нового типу головного убору — циліндра.

1892 — у газеті "Triangle" в місті Спрінгсфілд, штат Масачусетс, де виникла гра баскетбол, автор гри доктор Джеймс Нейсміт вперше опублікував 13 правил її проведення.

1907 — доктор Лі Форест, визнаний у світі як "батько радіо і дід телебачення", запатентував трьохелементну вакуумну трубку, пристрій, котрий дав змогу перетворити радіо на практично використовуваний пристрій передачі голосу та музики.

1919 — після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядові війська схопили і без суду стратили ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48—річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.

1951 — Західнонімецький суд виніс вирок у справі Ільзе Кох, дружини коменданта концентраційного табору Бухенвальд, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в'язнів і прозваної за свою надмірну жорстокість "бухенвальдською відьмою". Її було засуджено до пожиттєвого терміну ув'язнення. У 1967 році Ільзе Кох наклала на себе руки, повісившись на мотузці, сплетеній із простирадл.

1970 — 28—річний полковник Муаммар Каддафі, котрий прийшов до влади в Лівії в 1969 році в результаті військового перевороту і повалення влади короля Ідріса, проголошений прем'єр—міністром країни.

1986 — у радянських газетах опубліковано заяву генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова, у якій проголошено "програму поетапної ліквідації до 2000 року всіх видів ядерних озброєнь".

1992 — Тім Бернерс Лі, "батько World Wide Web", випустив веб—браузер — програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.

1992 — європейська спільнота визнала незалежність Хорватії та Словенії, колишніх югославських республік, які перебували у федерації з 1918 року.

1994 — у результаті проведеного в Туркменії референдуму повноваження голови республіки Сапармурата Ніязова продовжені з п'яти до десяти років.

[ред.] Народилися

1622 — Мольєр (Жан Батіст Поклен), французький драматург і актор ("Тартюф", "Дон Жуан", "Скупий").

1795 — Олександр Сергійович Грибоєдов, російський письменник ("Горе з розуму") і дипломат.

1809 — П'єр Жозеф Прудон, французький соціальний мислитель, теоретик анархізму.

1841 — Архип Іванович Куїнджі, український живописець ("Після дощу", "Українська ніч", "Чумацький шлях", "Місячна ніч на Дніпрі", "Захід сонця в степу").

1850 — Міхай Емінеску (Емінович), румунський поет ("Ангел і Демон", "Епігони", "Імператор і пролетар").

1850 — Софія Ковалевська, російський математик, письменниця ("Нігілістка", "Спогади дитинства").

1871 — Агатангел Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторів Академії Наук України (1918).

1906 — Арістотель (Сократ) Онасіс, грецький судновласник, фінансовий магнат, один з найбагатших людей свого часу; другий чоловік Жаклін Кеннеді, вдови президента США Джона Кеннеді.

1908 — Едвард Теллер, американський фізик—ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952).

1918 — Лариса Руденко, українська співачка (меццо—сопрано).

1929 — Мартін Лютер Кінг, американський бабтистський священик, діяч негритянського руху за рівноправ'я, лауреат Нобелівської премії миру.