Пікерінґ Вільям Генрі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пікерінґ Вільям Генрі (англ. Pickering, William Henry) (15 лютого 1858 – 17 січня 1938), американський астроном.
Народився 15 лютого 1858 в Бостоні. В 1879 закінчив Массачусетський технологічний інститут. В 1887 став професором астрономії Гарвардського університету, працював у Гарвардській обсерваторії, де директором був його брат, астроном Пікерінґ Едвард Чарльз. В 1924 пішов у відставку, продовжував спостереження на Ямайці.
Пікерінґ займався візуальним і фотографічним вивченням планет та інших тіл Сонячної системи. Особливо привертав його увагу Марс (планета). Пікерінґ довів, що темні ділянки на цій планеті не є морями. Вів тривалі спостереження поверхні Місяця, підтвердив існування змін його ландшафту, що про них говорили інші астрономи. Результати цих спостережень навів у роботі «Місяць» (The Moon, 1903). Відкрив дев'ятий супутник Сатурна, названий Фебою, і встановив, що він рухається в зворотному напрямку по відношеню до інших супутників. Запропонував метод обертового дзеркала для вимірювання швидкості метеорів. Як і П. Ловелл, був прихильником гіпотези існування транснептунової планети, в 1907 вперше опублікував розрахункові дані про її положення. Після того як в 1930 в Ловеллівській обсерваторії було відкрито Плутон, його зображення було виявлено на фотознімках, отриманих ще в 1919, приблизно там, де вказував Пікерінґ (тоді планету не побачили через її слабкий блиск).
Пікерінґ брав участь в організації станцій спостереження, які створювались Гарвардською обсерваторією по цілому світу – в Південній Каліфорнії, Перу, Південній Африці, на Ямайці. Керував встановленням телескопа в Ловеллівскій обсерваторії поблизу Флаґстаффа (шт. Арізона).