Ревуцький Дмитро
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ревуцький Дмитро (1881 — 1941), музикознавець, фолкльорист і муз. діяч, родом з с. Іржавця на Чернігівщині, брат Левка P.; закінчив іст.-філол. фак. Київського університету (1906). У 1918-32 pp. проф. Київ. Музично-Драматичного Ін-ту ім. М. Лисенка, співр. Етногр. Комісії АН УРСР (з 1923), згодом переслідуваний сов. владою й звільнений з праці; 1938 поновлений як старший наук. співр. Ін-ту Фолкльору АН УРСР й як викладач Київ. Театрального Ін-ту. Забитий разом з дружиною у Києві в грудні 1941 під час нім. окупації. Р. значно спричинився до піднесення й поширення муз. культури в Україні, як організатор численних концертів, виконавець народних пісень і дум, перекладач текстів творів різних евр. композиторів, вчитель-викладач муз. і з музикою пов'язаних дисциплін і ред. численних нотних вид. (твори світових композиторів, вокальні твори Бетговена, «Гал. пісні» в обробці Л. P., «Дуети М. Лисенка», «Коз. та іст. пісні», три зб. українських народних пісень п. н. «Золоті ключі» та ін.). Р. переклав для Київ. Оперного театру лібретта опер: «Викрадення з Сералю» Моцарта, «Пророк» Маєрбера, «Фавст» Ґуно, «Паяци» Леовкавалльо, «Руслан і Людмила» Ґлінки, «Алеко» Рахманінова. Р. автор бл. 60 наук. праць, м. ін. «Укр. думи та пісні історичні» (1919), «Андріяшіяда» — опера-сатира М. Лисенка (1930), «Гулак-Артемовський і його комічна опера «Запорожець за Дунаєм» (1936), «Лисенко — хоровий дириґент» (1937), «Шевченко і народна пісня» (1939), «Автобіографії М. Лисенка» (1940), «Живе слово» — підручник мист. читання (1923).
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
