Романовський Віктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Романовський Віктор (1890 — 1971), історик, археограф і архівіст, народжений у Глухові, вихованець Київського університету. Був викладачем Київського університету й Археологічного Ін-ту, дир. Центр. Архіву Давніх Актів у Києві (1921-1931), наук. співр. ВУАН (1928-1934) й Харківського Н.-Д. Ін-ту історії української культури ім. Д. Багалія. У 1930-их pp. був засланий. З 1947 проф. — Ставропільського Пед. Ін-ту. Автор численних праць з історії України 17 — 18 в., археографії та архівознавства. Головніші праці: «Друкар Іван Федорович ..» (1925), «Хто був Самовидець» («Україна», 1925), «Нариси з архівознавства» (1927). За ред. Р. ВУАН видала «Переписні книги 1666 року» (1931). Велика праця Р. «Очерки по истории государственного хозяйства Украины во второй половине XVII в.» (докторська дисертація) залишилася неопублікованою, як і зібраний ним Кодекс грамот на маґдебурзьке право міст України 16 — 18 в.