Роман соціально-побутовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рома́н соціа́льно-побуто́вий — основний різновид реалістичного роману.
Для нього характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Письменники-реалісти, передовсім французькі реалісти Стендаль, О. де Бальзак, Флобер Гюстав, англійські Ч. Діккенс і В. Теккерей — розсувають сюжетні рамки й до особистісного, долучають сцени й епізоди, що охоплюють життя усього суспільства та епохи. Соціально-побутовий роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий спосіб намагається розв'язати його або констатує неможливість усунення конфлікту (І. Тургенев, Л. Толстой, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний та ін.).
Це майстерно змальовано й у соціально-побутовому романі 20 ст. (Дж. Лондон, Г. Манн, Е.-М. Ремарк, Гемінґуей Ернест Міллер, А. Моравіа, Л. Арагон, Шолохов Михайло, Болеслав Прус, Я. Івашкевич, К. Чапек, Самчук Улас, М. Стельмах та ін.). Сьогоднішній соціально-побутовий роман здебільшого набуває рис психологічного роману («Сестри Річинські» Вільде Ірина).

[ред.] Література

• Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 610