Рушниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рушниця — вогнепальна ручна стрілецька зброя з довгим стволом.

Рушниця характеризується наявністю основних складових: металевий ствол; ложе з прикладом; замок; шомпол (як правило).

Стволи рушниці мають різноманітну довжину, але найчастіше у межах 1 метра (± 10-20 см). У розрізі стволи бувають круглі, або 8-гранні. У казенній частині ствол, переважно, ширший ніж біля дульного зрізу. Ряд стволів мають біля дульного зрізу невеличке розширення, а окремі - раструб для стрільби картеччю. Вага ствола коливається у межах 1,5 кг (± 500 гр.), але є і виключення, обумовлені розмірами. Калібр коливається від 12 до 20 мм. Для більш точної стрільби з часом застосовують нарізи на внутрішній поверхні ствола Р. (“Гвинтівки”). Ложе виготовляли часто з горіха (відомі й інші породи дерева), але могли доповнюватись кістяними вставками (Р. кримського і кавказького виробництва мали на кінці дерев’яного прикладу кістяну “п’яту”).

Замок міг бути ґнотовим або кремневим (опис статті “Пістоль”).

Шомпол виготовляли зі сталі і поміщали у спеціальному отворі в ложі під стволом. Р., як правило, мають різноманітні прикраси у вигляді металевих інкрустаційних пластин, різьблення по дереву і кості, насікання, чорніння та гравірування на металевих частинах Р. (ствол, замок, обіймиці).

В козацькому війську використовували Р. різноманітного походження: турецькі, кримські, кавказькі, німецькі, польські, російські, місцевого виробництва і т. і.

Більш легкі Р. (порівняно з мушкетами) набули значного поширення в Україні. Запорожці під час таємних вилазок задля того, щоб ворог не помітив блиску зброї – ледь замочували стволи у розсолі (втрачали блиск). Завдяки легкості Р, з’явилась можливість вести вогневий бій у різноманітному положенні (а не лише стоячи і спираючи ствол на підставку), у тому числі і сидячи на коні.

Р. активно використовували і для ведення залпового вогню по ворогу. При цьому застосовували як рядний принцип стрільби, так і ведення вогню лише найвлучнішими стрілками (інші заряджали вільні Р.).

[ред.] Джерела

• Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Львів, 1990. — Т. 1.— С. 164—165.