Стандартизація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стандартиза́ція — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.
Зміст |
[ред.] Види
- міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних
органів усіх країн.
- регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.
- національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.
[ред.] Об'єкти стандартизації
Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.
[ред.] Мета стандартизації
Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.
[ред.] Див. також
- Кодекс усталеної практики
- Міжнародний та регіональний стандарти
- Національні стандарти
- Стандарт
- Технічні умови
[ред.] Література
- Закон України «Про стандартизацію»
