Старицький Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Михайло Петрович Старицький (14 грудня 1840, Полтавщина - † 27 квітня 1904, Київ) - український письменник, поет, драматург, прозаїк, видатний театральний і культурний діяч.

Народився в с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область), походив з шляхетського роду. Залишившись сиротою, С. виховувався в родині свого дядька, батька М. Лисенка. С. закінчив Полтавську гімназію (1856) і Київ. Ун-т (1865). З 1871 оселився в Києві, увійшовши в творчу співпрацю з М. Лисенком: вони спільно організували Товариство укр. сценічних акторів. С. записував народився пісні, які потім видавав в обробці М. Лисенка, писав лібрегта до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»). Під тиском реакції С. змушений був у 1878 еміґрувати на деякий час за кордон; повернувся на Україну 1880 і знову розгорнув вид. і театральну діяльність. 1883 С. очолив перший проф. укр. театр. З ряду причин він залишив 1885 трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів. 1895 залишив театральну діяльність і цілком віддався літ. творчості. Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.

Перші твори С. були надруковані 1865. Поетичну творчість С. розпочав перекладами з О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Некрасова, Г. Гайне, Дж. Байрона, А. Міцкєвіча, М. Андерсена, серб, пісень та ін. Одночасно писав ориґінальні поезії, друкуючи їх у гал. періодичних вид. У Києві були друковані казки в його перекладі (псевд. М. Старченко) М. Андерсена (1873), серб. народився думи і пісні (1876), зб. поезій «З давнього зшитку. Пісні і думи» (1881 — 83) та ін. Значною подією було вид. «Гамлета» В. Шекспіра у перекладі С. (1882). Основне місце в ориґінальній поетичній спадщині С. посідає його гром. лірика з виразними соц. («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема ділянка поетичної творчости С. — його інтимна лірика («Монологи про кохання»). Деякі ліричні поезії С. стали народився піснями («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна». «Ох і де ти, зіронько та вечірняя»,. «Туман хвилями лягає»). Великий вклад зробив С. в укр. драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'сс, С. написав багато ориґінальних драматичних творів, найсильніші з них соц. драми: «Не судилось» (1883), «У темряві» (1893), «Талан» (1894). Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890). Особливе значення мають його іст. драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899). В історії укр. драматурги С. відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів. В останні роки свого життя, не зважаючи на хворобу, С. написав іст. роман «Облога Буші» (1894), романи «Перед бурей» (1897), «Разбойник Кармелюк» (1908) та ін. рос. мовою. С. був справжнім учителем молодих укр. письм. і відограв велику ролю в організації літ. і гром. життя 1890-их pp. Твори С.: «Поезії» (1908), «Драматичні твори» (1907 — 10); «Вибрані твори» (1954), «Вибрані твори» (1959), «Твори в восьми томах» (1963 — 65). Бібліографія у словнику «Укр. письм.», т. III, 1963, стор. 169 — 192.

М.Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював українську трупу. Так були написані "Різдвяна ніч", "Утоплена", "Сорочинський ярмарок", "Тарас Бульба", "Циганка Аза", "Чорноморці", "За двома зайцями" та інші.

[ред.] Твори

Борвій
Виклик
До України
Молодість Мазепи
Не судилось
Облога Буші
Останні орли
Поету
Талан
До молоді

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства
Франко І. М. П. Старицький, ЛНВ, кн. V — VII. Л. 1902;
Пчилка О. М. П. Старицкий. Памяти товарища. КСт., кн. V — VI» К. 1904;
Старицикий М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж. Нова Громада, кн. 8. К. 1906;
Зеров М. Літ. позиція М. Старицького. ж. Життя і Революція, кн. 6. К. 1929;
Куриленко Й. М. П. Старицький. К. 1960;
Сокирко Л. М. П. Старицький, ж. Літ. Критика, ч. 11 — 12. К. 1940;
Скрипник І. Михайло Петрович Старицький. У кн. Матеріали до вивчення історії укр. літератури, т. III. К. 1960;
Сокирко Л. М. П. Старицький. Критико-біографічний нарис. К. 1960; Комишанченко М. Михайло Старицький. К. 1968.