Сіяк Іван
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сіяк Іван (1887 - 1937) - Адвокат, діяч УСДП, четар УСС, старшина Армії УНР. У 1919 р.– керівник антирумунського повстання в Хотині. У 1920 р. після переходу на бік більшовиків, член Галревкому. У 1920-х роках на дипломатичній і викладацькій роботі в УСРР. Репресований.
Сіяк Іван (1887 — ?), політ. і військ. діяч, народився у с. Ляшках Мурованих (б. Львова), за фахом правник. До 1914 діяч УСДРП (чл. гол. управи), згодом старшина УСС і Армії УHP; на поч. 1919 організатор повстання проти румунів на Хотинщині, на весні командир студентського станиславівського куреня, пізніше окремого Залізного загону Армії УНР (розбитий більшовиками під Ставищем). Попав у больш. полон, лишився в УРСР і працював на різних посадах в адміністрації, деякий час чл. сов. посольства у Варшаві, чл. ЦК КП(б)У, викладач у вузах Харкова і Києва (з 1930 дир. Укр. Ін-ту Лінґвістичної Освіти); 1933 заарештований і пізніше у концентраційному таборі розстріляний. Та сама доля спіткала його братів: Миколу (* 1872, викладача історії укр. права у Харкові) й Осипа (* 1880; гал. гром. діяча, гол. пов. комітету УНДО Тернопільського пов., заарештованого 1939).
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
