Хотин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Хотин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Регіон: | Чернівецька область | ||||
| Район/міськрада: | ? | ||||
| Засноване/перша згадка: | 22 вересня 1002 року, | ||||
| Населення | 1897 - 23800 мешканців 1930 - 15300 мешканців 1970 - 11900 мешканців Останні данні - 13.2 тис. мешканців |
||||
| Площа: | 20.39 км² | ||||
| Поштові індекси: | 60000-60005 | ||||
| Телефонний код: | +380-XXX | ||||
| Географічні координати: | |||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| Міська влада | |||||
| Міський голова: | |||||
Хотин - місто на правому березі Дністра в Північній Бесарабії, районний центр Чернівецької області.
Відстань до обласного центру (Чернівців):
- залізницею - 180 км
- шосейними шляхами - 60 км
Зміст |
[ред.] День міста
[ред.] Історія
Завдяки вигідному стратегічному положенню Хотин відіграв значну ролю в історії України, Молдавії, Польщі, Туреччини та Російської імперії.
З X століття входив до складу Київської Руси, згодом - Галицько-Волинського князівства.
Від 1373 р. Хотин увійшов до складу Молдавії.
Згадується у «Списку руських городів» у кін. XIV ст. («На Днестре Хотень») й у грамоті молдавського воєводи Олександра (8 жовтня 1408 р.).
У XVI ст. деякий час перебував під владою Польщі, потім знову Молдавського князівства (у васальній залежності від турків), у XVIII ст. Хотинcька округа була безпосередньо включена до складу Османської імперії.
У цей час Хотин був сильною фортецею, за яку постійно точилася жорстока суперечка між військами кількох держав.
У Хотинській битві 1621 року козацьке військо разом з польським перемогло турецьку армію.
За Хмельниччини козацьке військо під проводом Тимоша Хмельницького двічі оволодівало Xотином (1650 і 1652-1653).
У бою під Xотином (11 листопада 1673 р.) Ян Собєський разом з молдавськими та козацькими загонами розбив турецьке військо, захопив Xотин що привело до анулювання Бучацького мирного договору польським сеймом.
Під час російсько-турецьких воєн Хотин короткочасно захоплювало російське військо (1739, 1769-1774, 1788-1791 і 1806).
Щойно Бухарестський мирний договір 1812 р. визнав Xотин за Росією у складі якої він перебував до 1918 р.
У Xотині переважало єврейське і російське населення, тому в XIX - першій половині XX ст. українське культурне життя було незначне.
З 8 березня 1918 р. до 10 листопада 1918 р. Xотином володіло австрійське військо.
5-18 квітня 1918 р. у Xотині й інших місцевостях повіту відбувалися збори, на яких учасники вимагали приєднання до УНР.
Згодом дійшло до румунської окупації (1918-1940), проти якої в січні 1919 р. повстало місцеве населення (Хотинське повстання).
28 червня 1940 р. Хотин зайняли радянські війська.
Під час німецько-совітської війни Хотин був під румунською окупацією (6 липня 1941 р. - 4 квітня 1944 р.), пізніше в складі УРСР.
Воєнні події внесли значні зміни в національний склад населення:
(у 1930 р. відповідно було: 15%, 37%, 38% і 9%).
[ред.] Символи міста
[ред.] Пам'ятки історії та культури
У місті діє Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». На його території знято понад 50 кінофільмів. Серед них: "Захар Беркут", "Чорна стріла", "Могила Лева", "На війні як на війні", "Русалочка", "Сказання про доблесного лицаря Айвенго" тощо.
У Хотині є понад 20 пам'яток історії, які перебувають на державному обліку.
На території міста розташоване військове кладовище, де захоронено 4910 російських солдатів, які згинули у Першу світову війну, і 47 учасників Хотинського повстання 1919 року
[ред.] Промисловість і торгівля
На сьогодні в місті діють:
- Завод "Калібр" (металеві вироби, кріпильні деталі)
- Завод харчової та медичної упаковки
- Завод продтоварів
- Сирзавод
- ТзОВ "Хотинпродукт"
- ТзОВ "Хотинхліб №2"
- ОКП "Буковина"
- ТзОВ "Буковинська агропромислова компанія"
- Автотранспортне підприємство 17741
- Держлісгосп
- Районна друкарня
У місті працюють 19 магазинів споживчої кооперації, 12 закладів громадського харчування, близько 20 магазинів та 10 кафе-барів, які перебувають у приватній власності. У колишній будівлі універмагу функціонує критий ринок
У сфері побутового обслуговування діє мале колективне підприємство "Хотинчанка".
[ред.] Освіта і культура
В місті функціонують заклади освіти, зокрема:
- Хотинський сільськогосподарський технікум
- Загальноосвітня школа І-Ш ступеня №1
- Загальноосвітня школа І-Ш ступеня №5
- Хотинська гімназія ім.К.Галкіна
- Материнська школа-сад
- дві дошкільні дитячі установи
- Допоміжна школа-інтернат №1
- Спеціальна загальноосвітня школа №2 для дітей з важкими розладами мови
- Будинок школярів та учнівської молоді
- Дитячо-юнацький фізкультурно-спортивний комплекс
У Хотині працюють районний будинок народної творчості та дозвілля, музична та художня школи, дві бібліотеки (доросла та дитяча), кінотеатр, філія Чернівецького краєзнавчого музею.
[ред.] Заклади охорони здоров'я
- районна поліклініка
- лікарня
- пологовий будинок
- районна санітарно-епідеміологічна станція
- міжрайонна станція переливання крові
- будинок-інтернат для психоневрологічних хворих.
[ред.] Номерні знаки автомобілів
- СЕ / 26
[ред.] Література
- Хотин - 1000 років. Путівник. - Л.: Центр Європи. - 2002
- М.Грушевський. Хотинська війна 1621 р.
- Енциклопедія українознавства
