Тверде тіло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тверде́ ті́ло — це агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми.
Атоми твердих тіл здійснюють теплові коливання в околі рівноважних положень.
Розрізняють кристалічні і аморфні тверді тіла.
Кристали характеризуються наявністю просторової періодичності в розміщенні рівноважних положень коливань атомів, тобто, наявністю кристалічної гратки. Атоми аморфних твердих тіл коливаються поблизу хаотично розміщених точок.
Розрізняють тверді тіла з ковалентним, іонним, металічним тощо зв’язком між атомами.
Електричні, магнітні і деякі інші властивості твердих тіл визначаються переважно характером руху валентних електронів його атомів. В зв’язку з цим тверді тіла поділяються за електричними властивостями на діелектрики, напівпровідники і метали; за магнітними - на діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики.
Тверді тіла вивчає окрема область фізики — фізика твердого тіла.
