Теодор Студит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Теодор Студит (760, Царгород - 826, острів св. Трифона) - святий, належить до найславніших черців християнського Сходу.

Теодор походив з такої побожної родини, що ціла вступила до монастиря. Мати Теоктиста з дочкою вступили до жіночого монастиря в Царгороді, а батько Фотин із трьома синами переїхали до свого маєтку в Саккудіоні і тут розпочали чернече життя. Недалеко від них, у монастирі на Горі Олімпі, був аввою Теодорів дядько Святий Платон. В хвилині, коли Теодор, найстарший Фотинів син, посвятився на виключну службу Господеві, йому було 22 роки. Незабаром дядько Платон злучився з ними і став їхнім ігуменом. Коли Теодор засвоїв собі потрібне богословське знання, дядько вислав його до Царгороду, де його висвятили на священика. В тому часі о. Теодор зробив великий поступ у християнській досконалості й науці.

У 794 році, пізнавши цінні прикмети свого племінника, св. Платон зрікся незабаром настоятельства й, за згодою ченців, передав його Теодорові.

У 799 році Теодор покинув зі своїми ченцями давній монастир, що був загрожений нападами арабів, і прибув до Царгороду. Тут він перейняв т. зв. монастир Студіон, що його збудував 463 року римський консул Іван Студій. Завдяки Теодоровій святості й розумному духовному проводові, число ченців зросло в Студіоні до тисячі. Для своїх ченців написав він тут новий устав, що докладно впорядковував усе їх життя.

Своє багатотрудне життя закінчив 826 року на острові св. Трифона близько Царгороду. Перед смертю прийняв св. Тайни, попрощався зі своїми ченцями та сказав їм, щоб позасвічували свічки й заспівали похоронну пісню: "Блаженні непорочні..." Коли дійшли до слів: "Во віки не забуду оправданій Твоїх, яко в них оживил мя єси...", він, проспівавши ці слова, віддав спокійно Богу свою праведну душу.