Обговорення:Транслітерація іншомовних слів кирилицею
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юніверсіті... Дадада... Та хай вже буде так, як є. =) --Infinite # 19:16, 19 лютого 2007 (UTC)
На яку вимову рекомендують орієнтуватись офіційні правила? На британську чи американську? --Yakudza -พูดคุย 08:01, 20 лютого 2007 (UTC)
- Це щось дивне - британська транскрипція і американське вимовляння - door [dо:] дор . --Tigga 10:53, 20 лютого 2007 (UTC)
Міжнародні транскрипційні знаки - це en:IPA. Щодо транслітерації - це однозначна відповідність літер одній мови до літер іншої. Державний департамент інтелектуальної власності придумав щось інше - транслітерацію транскрипції. Ці ідіоти граючи змінюють значення термінів - дивись МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ ГОСТ 7.79-2000 ПРАВИЛА ТРАНСЛИТЕРАЦИИ КИРИЛЛОВСКОГО ПИСЬМА ЛАТИНСКИМ АЛФАВИТОМ - це стандарт 9ти країн (не України). Цей департамент пише транскрипцію українськими літерами, що може допомогти, але називає це чимось іншим. До речі, їхні "Рекомендації .... визнано прийнятними для практичного застосування в діяльності Укрпатенту" - офіційні у вузьких колах. Я б змінив назву на кшталт 'Фонетичного правопису' --Tigga 10:47, 20 лютого 2007 (UTC)
-
- По перше прохання уважно подивитись на документ, це не транслітерація транскрипції - звідки ви це взяли? То що я виклав в таблиці це транскрибування (читання) англійського тексту. Окремо є правила транслітерування [1].
- Я подивився тей МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ ГОСТ 7.79-2000, і помітив, наприклад, що буква Г в (русском бeлopуccкoм украинском болгарском македонском) передається як G. Все. Далі можна не читати! Як кажуть, no comments. Окремих мовних специфік передачі звуку в 5-тьох різних мовах не існує бо вона побудована на російський стандарт. Отже я радий, що Україна ту імперську заморочку не підписала.
- Я вважаю, що найважливішим є не таблиці а принципи транслітерації: опосередкованість, безпосередність, однозначність, точність, традиційність, нормативність, простота і зручність застосовування. Основним, на мою думку є те що іншомовні імена і назви треба транслітерувати через посередництво транскрипції, записаної міжнародними транскрипційними знаками. Те що як Infiniti відмітив, транскрипція не відображає американську вимову - то це було завжди. До речі самі американці ІРА не використовують — подивіться Вебстер. Незважаючи на це завжди слова транслітерували з американською вимовою, завжди було кар (car), а не британське ка, Юніверсал Пікчерз (Universal Pictures), а не юневесал пікчез, бар (bar), а не ба, менеджер(menager), а не менедже. Все це було завжди, до появи цього документу. Це все відповідає одному з принципів транслітерування — "простота і зручність застосовування" транслітерація з американським "р" набагато природніше і легше для користування ніж неприроднє для української закінчення на голосні в британському варіанті. Отже не рекомендую впадати в паніку і робити глобальні висновки.
- І останнє, перед тим як обзивати ідіотами авторів рекомендації цього депаратаменту варто подивитися хто вони на справді: В. Воєводська, канд. філол. наук, А. Войцехович, Ю. Котіков, Н. Куземська, В. Моргунюк, канд. техн. наук, керівник розроблення, А. Новікова, канд. філол. наук, Л. Пшенична, канд. філол. наук, Л. Шрамко. Хтось з поважного товариства має кращі реґалії?--Hillock65 15:11, 20 лютого 2007 (UTC)
- 1. Якщо це транскрибування а не транслітерація, тоді стаття має називатися "Транскрибування" або "Транскрипція практична". Цитата : "Транскрипція практична - запис засобами національного алфавіту іншомовних імен, термінів тощо, які не перекладаються рідною мовою, передаються найближчими за звучанням. Наприклад: парашут (фр. parachute), Нью-Йорк (New York), Шауляй (Siauliai) (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.311-312)" -> [2]. І останній стовпчик в таблиці не транслітерація.. Я бачу проблему в термінології - транслітерація це безпосередня передача однієї писемності літерами іншої. Ці принципи - "опосередкованість" і "безпосередність" спростовують одне іншого. Автори департаменту вживають слово "транслітерація" 25 разів і в більшості разів це помилкове використання. Ще є ширший термін - транскодування. [3]
- 2. СТАНДАРТ ГОСТ 7.79-2000 є перекладом стандарту ISO 9-95 - це не "імперська заморочка" а міжнародна змова ;) .
- 3. Вебстер не використовує IPA тому що вони мають свою традиційну систему транскрипції (якої може бути 180 років) і це система англійської мови (IPA - міжнародна). В моєму Вебстері є таблиця обох систем і сказано що вони мають різне призначення.
- 4. "неприроднє для української закінчення на голосні" ??? Тобто такі слова як мова, батько, річка і багато інших - неприродні? Це несерйозно ;)
- 5. "простота і зручність" - Беремо слово "door", транслітеруємо - "доор" - щось не те, дивимось на транскрипцію - [dо:] - не те; нишком у Вебстер - там [dor]! Робимо серйозне обличчя і кажемо що до [dо:] вкрай необхідно додавати "р" щоб вийшло "дор".
- 6. Я може і погарячкував назвавши ідіотами авторів рекомендації. Мабуть ці рекомендації студенти писали, а канд. філол. і техн. наук тільки підписи ставили. Або керівництво усе геть змінило не кажучи групі кандидатів. Між наукою і бюрократією царюють паперові джунглі ;)
- 7. До речі ці лекції можуть бути корисними [4] --Tigga 11:02, 21 лютого 2007 (UTC)
