Трохименко Карпо Дем'янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Карпо́ Дем'я́нович Трохи́менко (1885, Сущани —†1979), маляр, нар. у с. Сущанах на Київщині.

Вчився у Київ. та Моск. мист. школах і Петербурзькій Академії Мистецтв (1910—1916; учень М. Самокиші). 1918 працював у Києві в Комісії охорони пам'яток старовини і мистецтва, згодом на культ.-осв. роботі на провінції, з 1926 знову в Києві; чл. і секретар АХЧУ (1928—1931). З 1933 Трохименко викладав у Київ. Художньому Інституті (проф. батального та іст. малярства). Як заступник гол. Мист. ради Мін-ва Нар. Освіти дбав про мист. виховання дітей і влаштування виставок дитячої творчости; 1969 — лауреат Держ. премії УРСР ім. Т. Шевченка.

Працював у різних жанрах: розписи церков (у Полтаві на Шведській могилі), батальні сцени («Допит полонених угорських гусарів», 1915—1916; «Вечеря козаків на позиціях» 1917), акварельні етюди моря і серія акварель «Революція на селі» (1926), пейзажі (Кавказу, Наддніпров'я, Чернігівщини), олійні картини («Кадри Дніпробуду», 1937, «На будівництві Київ. ГЕС», 1963, «Останнє проміння», 1967); портрети (М. Стельмаха, О. Фоміна, М. Вериківського), численні картини присвячені Т. Шевченкові, Г. Сковороді, дітям («Зима на селі»), натюрморти. Т. експонуються з 1918; персональна виставка в Києві 1968.