Чарнецький Адам Зоріан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
 |
Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх. |
Ада́м Зоріа́н Чарне́цький (Зоріан Якович Доленга-Ходаковський; *14.4.1784 — †29.11.1825) — польський і український археолог, етнограф і фольклорист.
Народився у с. Підгайному Мінського воєводства. У 1800 закінчив Слуцьке повітове училище. Працював адвокатом, багато подорожував, збираючи при цьому пам'ятки слов'янської старовини (звичаї, обряди, народні пісні), вивчав життя народу. Побував у багатьох місцевостях Польщі, Білорусі, України (Волинь, Поділля, Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Галичина) та у північних районах Росії. Підтримував зв'язки з культурно-освітніми осередками Варшави, Кракова, Києва, Львова, Перемишля, Петербурга, з видатними діячами слов'янських культур: польської (Й. Лелевелем, І. Немцевичем, Ляхом Ширмою), української (М. Груневицьким, І. Лаврівським, І. Могильницьким, В. Кукольником, П. Подієм, І. Орлом, М. Максимовичем), російської (М. Погодіним, М. Полевим, П. Кеппеном). Член-кореспондент Варшавського товариства друзів наук та Вільного товариства прихильників російської словесності — фактичного філіалу декабристського Союзу благоденства. Автор досліджень з історичної географії, топоніміки, археології, етнографії, фольклористики, історії і культури давніх слов'ян.
Основна праця — "Про Слов'янщину до прийняття християнства" (1813), в якій зроблена перша спроба дати загальний огляд народної поетичної творчості як цінного джерела для характеристики стародавньої історії слов'янства, високо підносились моральні якості селянства як носія національної культури, кріпосницькій дійсності протиставлялась відносна свобода у ранніх слов'ян, піддавалась критиці норманська теорія, пропагувалась ідея слов'янської єдності.
Ідеї і науковий доробок Ч. високо цінували діячі слов'янських культур, зокрема, Й.Лелевель, засновники "Руської трійці". Його діяльність викликала чимало послідовників, зокрема серед членів таємних товариств "філоматів" і "філаретів" (Вільнюс), Товариства прихильників слов'янщини.
