Японський архіпелаг
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Японський архіпелаг — (яп. 日本列島, ніппон ретто) — група островів у західній частині Тихого океану, які розташовані на східному краю Євразійської плити.
У широкому розумінні архіпелаг складається з 5 великих островів — Кюсю, Сікоку, Хонсю, Хоккайдо і Сахаліну, а також включає групи островів Тідзіма, островів Амі, острови Рюкю та острови Іто. Інколи, проте дуже рідко, до японського архіпелагу відносять Тайвань.
У вузькому розумінні Японський архіпелаг — це територія підконтрольна сучасній державі Японія. Виключення становлять лише група островів Оґасавара, які через своє віддалене географічне положення від Східної Азії і основних японських островів не можуть бути віднесені до архіпелагу. У сучасній географічній науці саме "вузьке" розуміння Японського архіпелагу, який збігається з кордонами державного утворення "Японія", є переважаючим.
Загалом, Японський архіпелаг складається з більше як 3000 островів, які витягнулися вздовж Східно-азійського узбережжя з півночі на південь. Основними найбільшими островами є:
 |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
