Ясир
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ясир (тур. esir, бранець, раб), полонені, що їх захоплювали тур. і тат. загони під час набігів на укр. землі з 15 — до сер. 18 в. Частину бранців продавали на невільничих ринках (Кафа, Ґезлев й ін.) в різні країни Сходу, частину залишали на працю в своїх маєтках, на ґалерах тощо; іноді кол. бранці переходили на іслямську віру й досягали визначних становищ в тур. імперії, напр., Роксоляна — дружина султана Сулеймана І. Бранців звільняли за викуп, запорожці визволяли їх під час походів, деколи бранці повставали і самі визволялися (повстання бранців у Криму в 17 в. під проводом О. Шафрана).
Важке життя бранців у тур. неволі — улюблений сюжет дум та іст. пісень, стало основою й творів новішої укр. літератури («Маруся Богуславка» М. Старицького, «Людолови» З. Тулуб та ін.).
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
