Ізотропія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ізотропія, Ізотропність (рос. изотропия, изотропность; англ. isotropy, isotropism; нім. Isotropie f) –

1) Незалежність фізичної величини від напрямку (частіше кристалографічного), через що вона не описується за допомогою вектора; ізотропними є всі фізичні скалярні величини, особливо в кристалі, що належить до регулярної системи.

2) Однаковість фізичних властивостей речовини (теплопровідність, електропровідність, пружність, оптичні властивості тощо) в усіх напрямах. І. характерна для рідин, газів та аморфних тіл, на відміну від анізотропії кристалів.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3