Імператори Священної Римської імперії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Імператор Священної Римської імперії — титул виборного монарха, що очолював Священну Римську імперію. Для зручності першим імператором вважається Карл І Великий, що був коронований папою Левом ІІІ у 800 році, як імператор Заходу. Імператори Священної Римської імперії коронувалися папою Римським до XVI ст., а останній імператор — Франц ІІ відрікся в 1806 році, під час Наполеонівських воєн.
Слово «Римський» в титулі імператора є вираженням ідеї translatio imperii, згідно якої імператори Священної Римської імперії були спадкоємцями імператорів Західної, а то і всієї Римської імперії.

Зміст 1 Наслідування престолу 2 Перелік імператорів 2.1 Каролінги 2.2 Династія Гвідескі 2.3 Каролінги 2.4 Саксонська (Оттоніанська) династія 2.5 Салічна (Франконська) династія 2.6 Династія Гогенштауфенів 2.7 Вельфи 2.8 Династія Гогенштауфенів 2.9 Люксембургська династія 2.10 Віттельсбахи 2.11 Люксембургська династія 2.12 Династія Габсбурґів 2.13 Віттельсбахи 2.14 Габсбурґ-Лотаринґський дім 3 Дивіться також

[ред.] Наслідування престолу

Наслідування престолу Священної Римської імперії супроводжувалось великою кількістю особливостей. Імператорський престол, через вибори, був лише частково спадковим. Але часто імператорське звання залишалося довгий час в одній династії, та виборність вимагала від кандидатів робити поступки виборщикам (так звані — Wahlkapitulationen, виборні капітуляції). Згідно Золотої булли 1356 року імператора обирала Колегія виборщиків, що складалася з семи осіб (курфюрстів) і призначалася правлячим імператором. Але в 1623 році, під час Тридцятирічної війни, кількість курфюстів зросла.
Формально обраним міг бути будь-який католик-чоловік.
З 1483 року королями Німеччини (а отже і імператорами Священної Римської імперії) завжди були представники дому Габсбурґів. Постійно, після 1556 року, король вступав на посаду обраного імператора для того, що не робити тривалої подорожі до Риму.

[ред.] Перелік імператорів

Цей перелік включає як коронованих, так і обраних імператорів. Нумерація подається із врахуванням королів Німеччини.

[ред.] Каролінги

• Карл І Великий (800-814)
  
• Людовик І благочестивий (814-840)
  
• Лотар І (843-855)
  
• Людовик ІІ (855-875)
  
• Карл ІІ Лисий (875-877)
  
• Карл ІІІ Товстий (881-887)

[ред.] Династія Гвідескі

• Гі ІІІ Сполетський (891-894)
  
• Ламберт ІІ Сполетський (894-898)
  

[ред.] Каролінги

• Арнульф І Каринтійський (896899)
  
• Людовик ІІІ Сліпий (903-905)
  
• Беренґар Фріульський (915-924)
  

[ред.] Саксонська (Оттоніанська) династія

• Оттон І Великий (962-973)
  
• Оттон ІІ (973-983)
  
• Оттон ІІІ (996-1002)
  
• Генріх ІІ Святий (1014-1024)
  

[ред.] Салічна (Франконська) династія

• Конрад ІІ (1027-1039)
  
• Генріх ІІІ (1046-1056)
  
• Генріх IV (10841005)
  
• Генріх V (1111-1125)
  

• Лотар ІІІ (1133-1137)

[ред.] Династія Гогенштауфенів

• Фрідріх І Барбаросса (1155-1190)
  
• Генріх VI (11911197)
  

[ред.] Вельфи

• Оттон IV Брауншвейґський (1209-1215, пом. в 1218)
  

[ред.] Династія Гогенштауфенів

• Фрідріх ІІ (1220-1250)
  

[ред.] Люксембургська династія

• Генріх VII (13121313)
  

[ред.] Віттельсбахи

• Людовик IV Баварський (1328-1347)
  

[ред.] Люксембургська династія

• Карл IV (1355-1378)
  
• Сигізмунд (1410-1437)
  

[ред.] Династія Габсбурґів

• Фрідріх ІІІ (1452-1493)
  
• Миксиміліан І (15081519)
  
• Карл V (1519-1556
  
• Фердинанд І (1556-1564)
  
• Максиміліан ІІ (1564-1576)
  
• Рудольф ІІ (1576-1612)
  
• Матвій (1612-1619)
  
• Фердинанд ІІ (1619-1637)
  
• Фердинанд ІІІ (1637-1657)
  
• Леопольд І (1658-1705)
  
• Йосип І (1705-1711)
  
• Карл VI (1711-1740)
  

[ред.] Віттельсбахи

• Карл VII Альберт (1742-1745)

[ред.] Габсбурґ-Лотаринґський дім

• Франц І Стефан (1745-1765)
  
• Йосип ІІ (1765-1790)
  
• Леопольд ІІ (1790-1792)
  
• Франц ІІ (1792-1806)
  

[ред.] Дивіться також

• Священна Римська імперія
• Курфюрст